«Лідери західних країн мусять визнати, що наша сьогоднішня стратегія стосовно Росії зазнає невдачі». У такому різкому тоні починається відкритий лист, опублікований 115-ма відомими лідерами із США та Європи, від колишніх президентів і прем’єр-міністрів до чинних сенаторів від республіканців і демократів. В умовах, коли західні держави дуже мляво реагують, якщо взагалі реагують, на зростання авторитаризму в правлінні російського президента Володимира Путіна, цей лист звучить як сигнал тривоги, покликаний привернути увагу і цих держав, і пана Путіна.
У листі в підсумовуваному вигляді подається загальна думка про уряд Путіна, що склалася по обидва береги Атлантики: він «систематично підточує свободу і незалежність преси, руйнує принцип взаємозалежності та взаємообмеження законодавчої, виконавчої та судової влади в російській федеральній системі, здійснює сумнівні арешти реальних та уявних політичних противників, позбавляє незалежних кандидатів можливості балотуватися, залякує й арештовує лідерів неурядових організацій та ослабляє російські політичні партії».
«Зовнішня політика пана Путіна, — мовиться в листі, — носить дедалі загрозливіший характер стосовно сусідів Росії та в питаннях забезпечення енергетичної безпеки Європи, у ній помітне повернення до риторики імперського мілітаризму та відмова виконувати зобов’язання Росії за міжнародними договорами». Підсумок листа такий: «У всіх аспектах російського політичного життя спостерігається відновлення інструментів державної влади та зростання впливу служб безпеки».
Цю думку в листі висловлюють різні, але повсюдно шановані люди: колишній дисидент і президент Чехії Вацлав Гавел, колишні прем’єр-міністри Швеції та Італії, нинішній керівник Німецької партії зелених, сенатори Джозеф Байден-молодший, Джон Маккейн, колишній Держсекретар Мадлен Олбрайт, ліберальні політики з Інституту Брукінгса та їхні опоненти з неоконсервативного «Проекту нового американського століття».
Вони дають різку оцінку власним урядам: «Лідери Заходу продовжують із розпростертими обіймами приймати президента Путіна попри те, що його країна рухається в помилковому напрямку і що його стратегія боротьби з тероризмом дедалі більше обмежує свободу».
Що ж робити? У листі визначаються деякі базові принципи. Західні держави повинні «заново продумати, як і в якому обсязі мати справу з путінською Росією». Вони повинні «недвозначно стати на бік демократичних сил». І головне, лідери Заходу повинні відмовитися від подвійних стандартів, відповідно до яких вони наполягають на прогресі демократії на Близькому Сході і водночас ігнорують відхід від неї в Євразії. «Ми мусимо говорити правду про те, що відбувається в Росії», — кажуть автори листа. Вони так і роблять. І якби адміністрація Буша брала з них приклад, пан Путін прислухався б до її думки.
