Рік тому західні політики говорили українцям, які виходили на демонстрації, що вони є серцем Європи. І ось ЄС визнав Україну країною з ринковою економікою. Проте найбільша за територією країна континенту далека від стабільності та від європейських стандартів.
Уперше після помаранчевої революції одразу стільки провідних європейських політиків знову опинилися в Києві. Приїхали британський прем’єр-міністр і нинішній президент Ради ЄС Тоні Блер, Хав’єр Солана, куратор у ЄС із питань зовнішньої політики, торговий комісар Петер Мандельсон і президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. Делегація прибула перед Різдвом, щоб трохи прочинити для України двері до Європи.
Баррозу віддав належне досягненням орієнтованого на реформи нового керівництва на чолі з Президентом Віктором Ющенком. За його словами, українська економіка відповідає ринковим критеріям. «Майбутнє України міститься в Європі, і тепер ми робимо перші кроки в цьому напрямі», — сказав верховний комісар. Рішення набуде чинності протягом двох місяців.
Українська сторона висловила задоволення. Заступник міністра закордонних справ Антон Бутейко захоплено говорив, що відносини між його країною та ЄС з часу здійсненої рік тому революції цілком змінилися: «Ми відчуваємо справжній дух партнерства». А Президент Ющенко пішов ще далі. «Рішення ЄС, — сказав він, — змінюватиме і без того «повністю змінені» відносини й надалі».
Україні терміново необхідні зміни. Темпи економічного зростання від часів революції зменшилися вдвічі, до 6%. Тепер країна має шанс активніше вести бізнес із 25 державами- членами ЄС. Щорічний обсяг торгівлі ЄС із Україною становить 22 мільярди доларів США, що робить ЄС уже сьогодні найбільшим торговим партнером України (32% експорту йде до держав ЄС). За цим показником він випереджає Росію й інші колишні радянські республіки (31%) й Азію (24%). Українці можуть бачити на прикладі Польщі, наскільки важливим може виявитися для них ЄС. 80% експорту західного сусіда йде до країн Європейського Союзу.
Новий економічний статус, яким Євросоюз наділив Україну, ще далі відмежовує країну від її могутнього сусіда, Росії. Це особливо помітне із заяви про наміри, в якій ідеться про домовленості про тіснішу співпрацю в галузі енергетичної політики (нафта, газ і вугілля), й із угоди, що містить домовленість про участь у системі супутникової навігації «Галілео» та про тіснішу співпрацю в сфері авіації. Київ на сьогодні перебуває в особливо великій залежності від Москви в енергетичному секторі.
НАСТУПНИЙ КРОК: СОТ
Україна дуже добивалася отриманого тепер статусу. Вона сподівається за рахунок цього полегшити стан справ у своїх основних галузях промисловості, наприклад, у металургії. Оскільки металургійні заводи країни, що отримують великі субсидії від держави, виробляють дешевшу продукцію, аніж їхні європейські конкуренти, вони досі мали тільки обмежений доступ на ринок. Наступна мета України, щоб уникнути протекціоністських заходів, — членство в СОТ (Світова організація торгівлі). Без цього країна — як Росія та всі колишні радянські республіки, — залишається в залежності від експортних квот, наданих США та ЄС.
Сьогоднішня показна ейфорія з обох сторін із приводу економічного зближення не може приховати того, що країна за минулий після революції рік все ж анітрохи не просунулася в напрямі демократії та лібералізації. Ющенку довелося піти на болісні компроміси, що геть суперечили ідеалам людей, які виходили минулого року на демонстрації. Після того, як наприкінці літа було звільнено ідола революції Юлію Тимошенко, Президент, щоб із допомогою свого суперника, Віктора Януковича, провести на посаду прем’єра Юрія Єханурова, пожертвував однією з цілей революції: він пообіцяв представнику колишньої корумпованої системи, що «переслідування політичної опозиції» більше не буде.
КОНТРРЕВОЛЮЦІЯ
Ця поступка вже сьогодні б’є по Ющенку та його руху: один із найбагатших людей сходу, донецький олігарх Ринат Ахметов, який фінансував виборчу кампанію Януковича, оголосив, що навесні боротиметься за депутатський мандат. Ще кілька місяців тому мультимільярдер, якого Neue Zuercher Zeitung називала «одним із найбільших гангстерів Радянського Союзу» та «звичайним мафіозі», значився у верхній частині списку людей, якими займалися державні детективи. Тепер ця людина, яка вважає себе кредитором політиків, яка дає їм накази, вирішила сама стати політиком. Ні в кого не викликає сумнівів, що «хрещений батько Донбасу» отримає мандат, вважається також можливим, що Янукович досягне більшого успіху, аніж Ющенко. Можлива контрреволюція.
Небезпека політичного рецидиву посилюється у зв’язку з недостатньою розвиненістю громадянського суспільства. Американська правозахисна організація Human Rights Watch критикує те, що в Україні з мігрантами та людьми, які шукають там притулку, постійно жорстоко поводяться. Біженців утримують на погано обладнаних збірних пунктах. Бракує місць для сну, не вистачає одягу, медичне забезпечення недостатнє, немає свіжого повітря. Персонал поводиться з людьми, які потребують захисту, жорстоко, погрожує їм і шантажує. Напевно, українському уряду слід би зблизитися з ЄС і в цій сфері.
