У Варшаві в неділю відбувся референдум за усунення з посади мера Ганни Ґронкевич-Вальц. Ініціатором референдуму за усунення мера Варшави стала Варшавська спільнота самоврядування та опозиційні партії — «Право і справедливість» і «Рух Палікота», повідомляє Укрінформ. Вони закинули меру необґрунтоване підвищення цін на проїзд у громадському транспорті, проблеми у місті з переходом на нову систему вивезення сміття, погану реалізацію інвестицій та зростання бюрократичних перепон. Якщо більшість жителів польської столиці проголосували би за відставку Ґронкевич-Вальц, то вона була би змушена залишити посаду за рік до завершення офіційного терміну. Після цього прем'єр-міністр Дональд Туск мав би визначити комісара, який тимчасово виконував би обов'язки мера до виборів нового керманича міста.
Однак низька явка мешканців столиці урятувала прем’єра від поразки його союзниці Ганни Ґронкевич-Вальтц. За даними екзит-полів, 27% варшавців з’явилися на виборчих дільницях, тоді як для того, щоб голосування було чинним потрібно було 29%.
«Пані Ґронкевич-Вальц, колишня глава центрального банку, є одним із національних лідерів «Громадянської Платформи». Її семирічне правління у Варшаві дало поштовх до розвитку інфраструктури міста, але невдачі, які включали затримки в реалізації цього проекту і підвищення цін на громадський транспорт, налаштували деяких жителів проти неї», – пише американська The Wall Street Journal. Водночас, як наголошує видання, сам факт, що опоненти мера столиці зібрали стільки підписів, є свідченням того, що правляча партія бореться за те, щоб втримати свою популярність.
В оприлюдненому листі перед референдумом Ґронкевич-Вальц закликала: «Хочу звернутися, особливо до тих варшав’ян, хто ще вагається чи брати участь у варшавському референдумі. Якщо, на вашу думку, у Варшаві не діється нічого поганого, то не беріть участь у референдумі». Вона підкреслила, що через рік завершується другий термін її перебування на посаді мера і тоді жителі міста у чергових виборах зможуть оцінити її роботу. Політики правлячої у Польщі «Громадянської платформи» також закликали жителів міста проігнорувати референдум за відставку свого партійного колеги Ґронкевич-Вальц.
«День» звернувся до аналітика Варшавського інституту Анджея ШЕПТИЦЬКОГО із проханням прокоментувати перебіг та результати референдуму:
— Проведенню цього референдуму посприяло два фактори. З одного боку — негативна оцінка політики у Варшаві — дій адміністрації, зокрема пані Ганни Ґронкевич-Вальц. Це — локальний варшавський вимір. І другий вимір – загальнонаціональний. Оскільки Ґронкевич-Вальц — член «Громадської платформи» і одна з заступників голови цієї партії, польська опозиція намагалася використати це варшавське «питання» як елемент загальнонаціональної політичної гри, що і сприйняла «ГП».
— Як би ви прокоментували низьку явку і те, що референдум визнали не чинним?
— 25—27% — це менше, ніж на президентських виборах. Але треба пам’ятати, що поляки в цілому, не дуже люблять голосувати. По-друге, було дуже мало інформації про цей референдум у ЗМІ і це мені здається, було частково свідоме рішення ЗМІ, які підтримують «Громадську платформу» — аби про неї не говорити, щоб цей референдум виявився не чинним.
— Чи можна вважати, що цей референдум свідчить про зниження партії Туска?
— Це голосування не дало однозначної відповіді на запитання про рівень підтримки уряду Польщі. Приблизно 25% проголосували за відставку, але ж решта — 75%, виходить, підтримує її політику.
