Сьогодні я вітатиму у Вільнюсі міністрів закордонних справ 56 держав-учасників Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), співдружності об’єднаних спільними цінностями країн від Північної Америки до Європи, Північного Кавказу і Центральної Азії, а також 12 партнерів із Південного Середземномор’я, Азії й Австралії. Протягом цих двох днів ми обговорюватимемо наші спільні пріоритети у сфері безпеки.
Торік лідери наших країн підтвердили прихильність спільному баченню вільного, демократичного, загального й неподільного євроатлантичного й євразійського співтовариства безпеки, заснованого на спільних зобов’язаннях, цінностях і цілях. Це воістину сміливий задум. Для того щоб сформувати довіру, таку необхідну для успішного протистояння всім нашим викликам, ми повинні відкрито обговорювати наші відмінності та продовжувати терпляче й планомірно працювати, аби подолати як давно існуючі, так і нові погрози, що постають перед нашими державами і суспільствами.
2011 року Литва як головуюча в ОБСЄ країна допомагала державам-учасницям робити прагматичні та значущі кроки на шляху реформування й зміцнення наших інститутів і механізмів відповідно до зобов’язань у межах ОБСЄ.
Буквально минулого тижня у Вільнюсі після майже шестирічної перерви ми відновили призупинені переговори з мирного врегулювання у Придністров’ї. Це показує, які дивіденди може принести терпіння, завзятість і послідовне використання превентивної дипломатії. Ми подвоїли наші зусилля з подолання таких транснаціональних погроз, як організована злочинність, тероризм, торгівля наркотиками, зброєю й людьми, а також кібератаки. Зміцнення міжнародного співробітництва — це єдина можливість залишатися на крок попереду тих, хто все більш витончено загрожує безпеці та цілісності нашого суспільства. Ігнорування погроз може обійтися дуже дорого.
Головуючи в ОБСЄ, ми прагнули не лише налагодити міцніші відносини між країнами, а й зміцніти довіру між державними структурами і громадянами. Ми займалися просуванням свободи вираження своєї думки, ґрунтуючись на засадничій ролі ЗМІ щодо забезпечення дотримання наших прав та свобод і пошани до демократичних цінностей. Ми приділяли особливу увагу безпеці журналістів і активно сприяли тому, аби цифрові ЗМІ розвивалися вільно і в дусі плюралізму.
Ми провели декілька заходів високого рівня, покликаних допомогти боротися із закостенілою нетерпимістю щодо етнічних меншин і релігійних груп, яка й сьогодні, на жаль, існує в багатьох наших країнах. Саме групи меншин найчастіше страждають першими під час кризи.
Менш помітною, але, можливо, важливішою у практичному плані була діяльність наших спеціалізованих інститутів і 16 польових місій, зокрема Координатора проектів ОБСЄ в Україні. Співпраця на місцях між нашими представництвами й урядами, неурядовими організаціями, ЗМІ й просто громадянами на всіх рівнях закладає основу для впевненого розвитку демократичних інститутів, налагодження відкритої й прозорої системи комунікації й управління; вона сама по собі є базою для забезпечення безпеки в усіх сферах суспільного життя.
Торік на саміті в Астані лідери наших країн визнали, що безпека в нашому регіоні нерозривно пов’язана з безпекою наших сусідів, у тому числі Афганістану, інших країн Азії й Південного Середземномор’я. Драматичні події на Близькому Сході та в Північній Африці, що нагадують мені боротьбу моєї власної країни за незалежність і демократію 20 років тому, — свідчення прагнення людей до вільного життя.
Моя поїздка до Тунісу цього року змусила мене пригадати, на якому етапі перебувала Литва 20 років тому, коли вона робила перші кроки до відновлення незалежності, й скільки всього треба було зробити. Я ще раз усвідомив, наскільки важливими були тоді схвалення й підтримка з боку більш зрілих друзів і сусідів — демократичних держав, особливо з північного регіону, до якого Литва тепер належить. Наш шлях потребував часу, й необхідно налаштуватися на те, що процес перетворень у країнах Південного Середземномор’я також буде тривалим і вимагатиме підтримки з боку міжнародних партнерів щодо державних інститутів, і до громадянського суспільства. Ми продовжуємо розвивати найефективніші практичні методики й поширювати їх в усіх державах — учасниках Організації. Ми готові ділитися досвідом і напрацюваннями з нашими партнерами і в процесі обміну вчитися в них. Зусилля, яких докладає ОБСЄ для нарощування потенціалу силових структур нашого партнера, Республіки Афганістан, і для розвитку стійкої до зовнішніх потрясінь суспільної системи у країнах Центральної Азії, стають усе актуальнішими в контексті майбутніх скорочень у військовій сфері.
Зважаючи на виклики, з якими ми зіткнулися через нинішню фінансову кризу, і на стрімкі зміни на Близькому Сході та у Північній Африці, ми не можемо сьогодні залишати незавершеними справи як у власній країні, так і за її межами. Ми повинні продемонструвати рішучість і використати силу нашої єдності, аби перетворити наш загальний географічний простір на співтовариство справжньої безпеки.
Аудронюс АЖУБАЛІС, міністр закордонних справ Литви та чинний голова Організації з безпеки та співробітництва в Європі 2011 року.
