Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Росія втрачає «газову палицю»

13 грудня, 2005 - 00:00

Росія вирішила застосувати щодо колишніх своїх країн-сателітів найефективнішу зброю. Вона підвищує ціни на свій основний експортний продукт — газ — до так званого європейського рівня. Для країн Балтії ціни буде збільшено до 155 доларів, для Грузії — до 110. Підвищення цін також торкнеться Молдови, Азербайджану та Польщі. Поки не зрозуміло, чи буде введено такі ж самі санкції проти Вірменії. Однак для Білорусі ціни на газ залишаться колишніми — приблизно в три рази менші від світових.

Це абсолютно об’єктивно свідчить про те, що Росія вирішила використати ціни на свій газ як останній інструмент тиску на держави, які донедавна знаходилися в зоні її впливу, а останнім часом почали вибудовуватися в таку собі «дугу безпеки» навколо російських кордонів. Тобто — на Грузію, Молдову та Україну. Тим часом про те, наскільки ефективний цей інструмент, може свідчити досвід прибалтійських країн. Росія вже кілька років тому виставила їм рахунок за газ на європейському рівні і, незважаючи на це, прибалтійські країни прекрасно інтегрувалися до європейського простору і особливих незручностей з приводу цін на російський газ не мають.

Те ж саме відбувається і щодо Грузії. Грузинський уряд не підняв жодного скандалу з приводу підвищення цін на російський газ, що поставляється до їхньої країни. Та просто тому, що всі витрати, пов’язані з підвищенням цін, будуть оплачені Євросоюзом, а наступного року через територію республіки буде прокладено газопровід, який зв’язує прикаспійські газові родовища з Західною Європою. І Грузія отримуватиме за рахунок цього транзиту газу стільки, скільки буде необхідно для розвитку її зростаючої економіки і для вирішення соціальних проблем. Грузія вже практично не має потреби в експорті російської електроенергії (після спорудження за допомогою Китаю двох ГЕС). Таким чином, ця республіка колишнього СРСР опиниться поза будь-якою залежністю від Росії.

Інша справа — Україна. Ця країна — основний транзитний коридор, через який іде транспортування російських, і не лише (в тому числі, і — туркменських), енергоносіїв на Захід, її економіка найтіснішим чином пов’язана з російським газом. Тому прагнення Росії «приструнити» «постпомаранчеву», яка йде на Захід, Україну підвищенням цін на газ до 160 доларів за кубометр викликало різкий опір нинішньої влади республіки. У відповідь на російські вимоги українська влада погрожує взагалі перекрити транзит газу через російську територію на Захід.

Переговори між «Газпромом» та концерном «Нафтогаз України», які пройшли минулого тижня у Москві, ні до чого не привели. Навпаки, керівництво «Газпрому» звинуватило українську сторону в їх зриві. Обидві сторони вирішили звернутися за допомогою до Євросоюзу. Останній поки що віддав перевагу невтручанню в конфлікт.

Безумовно, блокування поставок російського газу до Європи завдасть серйозних збитків, передусім Україні. Але у виграші не залишиться й Росія. Європа почне шукати альтернативні джерела. Північний газопровід, через Балтійське море, напряму з Росії до Німеччини ще не скоро побудують.

З політичного ж погляду, підвищення цін на газ або припинення його поставок завдасть збитків, головним чином, східним областям України, які традиційно симпатизують Росії. Таким чином, Росія може втратити останні інструменти впливу на ситуацію в сусідній республіці.

Єдиним стратегічним розрахунком для Росії щодо України може стати розрахунок на те, що реформи в цій країні просуватимуться повільно, і ефект від них буде для основної маси населення не моментальним, і навіть не швидким. Ось тут і можна впливати.

Але все-таки російське рішення про підвищення цін на газ навряд чи варто вважати цілком вірним. Євросоюз, звичайно ж, врегулює проблему, ніхто не зацікавлений у припиненні експорту газу через українську територію.

Сергій РОСТОВЦЕВ, політичний оглядач (Росія), www.eurasianhome.org
Газета: