Незважаючи на те, що повідомлялося в мас-медіа останніми днями і попри велику увагу, яка приділялася цьому факту міжнародними ЗМІ, засудження Сильвіо Берлусконі до семи років ув’язнення і заборона навічно обіймати державні посади за жахливий злочин і дитячу проституцію не стане важливою віхою в сучасній Італії. Для цього існує три основні причини. Перша і найважливіша полягає в тому, що зараз ми перебуваємо на першій стадії судового розгляду. Адвокати Берлусконі можуть подати апеляцію до суду другої інстанції (Апеляційного суду), а також до Конституційного суду (вищої судової інстанції Італії).
По-друге, вирок не став шоком для італійського суспільства. Ми знаємо, хто такий Берлусконі й як йому подобається роль плейбоя (саме на цьому він частково досягнув політичного й електорального успіху). Справді, якщо вердикт юридично підтвердив це, то його образ вуайеріста є широко поширеним серед італійців. Таким чином, цей вирок зовсім не шокував моралі італійського суспільства.
По-третє, що не менш важливо, починаючи з березня, коли новоутворена широка урядова коаліція прийшла до влади (відповідно до результатів лютневих виборів Берлусконі й демократи були змушені сформувати широку парламентську більшість), стала зрозумілою його роль Dominus — закулісного директора в реформованому італійському політичному сценарії. Берлусконі знає, що йому не потрібен цей вердикт, щоб зірвати банк. При цьому він усвідомлює, що може це зробити будь-коли, якщо вважатиме, що це буде більш вигідно. Справді, він упевнений в отриманні більш високого відсотку голосів у разі нових виборів.
Будь-який інший аналіз цього вироку — це плітки. Насправді, перебільшення значення цього вироку має дві різні цілі. З одного боку, безперервна демонізація Берлусконі дозволяє лівим партіям відвоювати втомлений і спантеличений електорат, який може бути активованим тільки тоді, коли справа доходить до засудження Берлусконі. З іншого боку, безперервна демонізація Берлусконі дозволяє певній частині засобів масової інформації, які орієнтовані на читачів з лівими поглядами, отримати більше реклами і продати більше примірників. Так що, перефразовуючи романіста Еріха Пауля Ремарка, можна сказати, що «на італійському фронті без змін». Берлусконі, як і раніше, залишається головнокомандувачем в італійській політиці. Дійсно, незважаючи на вироки, які було ухвалено італійськими судами і незважаючи на можливі негативні вироки, які стануть відомими восени, щодо корупційних дій Берлусконі у сфері політики та економіки, більшість італійського суспільства тихо і таємно, як і раніше, позитивно ставиться до нього. Це єдина тема, яка дійсно заслуговує на те, щоб стати предметом судового розгляду.
