У той час, як країни Східної Європи намагаються боротися з дефіцитом робочої сили, викликаним відпливом молодих, освічених і кваліфікованих кадрів на Захід у гонитві за вищою зарплатою, економісти попереджають про наближення ще серйознішої кризи. Середній вік жителів східноєвропейських країн, які залишаються на батьківщині, збільшується, а кількість робочих рук дедалі скорочується.
За словами економістів, ці дві тенденції створюють гостру суперечність, що призведе до величезних проблем. У зв’язку з браком робочої сили буде дедалі важче зберігати високі темпи економічного розвитку останніх років, а без такого розвитку урядам в умовах дефіциту коштів важко буде оплачувати потреби старіючого населення — особливо коли все менше людей платять внески до пенсійної системи та системи охорони здоров’я.
«Населення країн Східної Європи, а також колишнього Радянського Союзу до 2025 року буде одним з найстаріших у світі, — говорить менеджер-економіст з питань розвитку людських ресурсів зі Світового банку Аруп Банерджі. — Суть проблеми полягає в поєднанні дефіциту кваліфікованих кадрів і несприятливих демографічних тенденцій».
Старіння населення, зменшення бази оподаткування та зниження народжуваності на сході Європи стало відображенням того, що відбувалося в Західній Європі. Але є низка істотних відмінностей. «Ми бідніші, — говорить експерт з трудових ресурсів з варшавського Центру соціальних і економічних досліджень Матеуш Валєвськи, — а наші інститути не готові до розв’язання цих проблем, тому що перехід до зрілої ринкової економіки поки не завершено».
За його словами, негативний вплив уже відчувається. Наприклад, заробітна плата підвищується, а це може стати палицею на два кінці. Низькі заробітні плати традиційно давали цьому регіону істотну конкурентну перевагу над Західною Європою, залучаючи великі інвестиції іноземних компаній в такі країни, як Польща, Словаччина та Чехія. Але подібна ситуація також підштовхувала молодь до пошуку більш високооплачуваної роботи в західних країнах.
За оцінкою Валевськи, за другий квартал цього року заробітна плата кваліфікованих робітників збільшилася на 10 відсотків порівняно з аналогічним періодом минулого року. «Якщо розміри заробітної плати збільшуватимуться, а дефіцит робочої сили збережеться, то іноземні компанії цілком можуть перевести увагу на реалізацію капіталомістких проектів, у яких високі технології вимагають менш кваліфікованої праці», — говорить економіст з трудових ресурсів з Європейського банку реконструкції та розвитку Саймон Коммандер. «З другого боку, високі зарплати можуть привести до повернення частини молоді, що виїхала; вони теж можуть залучити до праці непрацюючу частину населення, — говорить він. — Поки ще надто рано робити висновки».
Тим часом, населення старіє й скорочується. До 2025 року від 20 до 25 відсотків населення Східної Європи матиме вік 65 років і більше. Про це йдеться в доповіді Світового банку про демографічні тенденції в регіоні. Середній вік у Словенії становитиме 47 років. Словенія стане однією з «найстаріших» країн світу. У період з 2000 по 2025 рік частка населення віком більш як 65 років зросте на 60 відсотків і вище в таких країнах, як Чехія, Польща, Словаччина та Словенія.
Штепан Черноушек з міністерства праці Чехії говорить, що до 2030 року ринку робочої сили країни бракуватиме 400 тис. робітників, що спричинене зменшенням чисельності населення. Кількість людей у віковій категорії активної трудової діяльності — від 15 до 64 років — в Угорщині знизиться на 600 тис. осіб. За даними Світового банку, це відповідає 3 відсоткам обсягу трудових ресурсів. Деякі східноєвропейські країни, зокрема Польща й Чехія, почали залучати кваліфікованих робітників з України, Білорусі та Казахстану, щоб заткнути цю дірку. Але економісти сумніваються, що це розв’яже їхні глибокі структурно-організаційні та демографічні проблеми.
«Якщо брати до уваги стійкість тенденції дефіциту кваліфікованої робочої сили в поєднанні зі зменшенням чисельності населення, то стає зрозуміло, наскільки важко буде підтримувати високі темпи економічного розвитку навіть із залученням трудових ресурсів ззовні», — говорить заступник директора віденського Інституту міжнародних економічних досліджень Петер Хавлік. У середньому темпи економічного зростання в країнах Східної та Центральної Європи з 2006 року становлять від 5,5 до 6,6 відсотка на рік. Перед цими країнами стоїть серйозна проблема: як повернути більшу кількість людей до активної трудової діяльності, щоб збільшити внески до пенсійної системи та охорони здоров’я.
Рівень зайнятості в Східній Європі становить близько 50 відсотків. За словами Коммандера, це нижче за показник Західної Європи в 60 відсотків і Північної Америки, де частка зайнятості дорівнює 70 відсоткам. «Є великий контингент безробітних, які відмовляються працювати, — говорить він, — лишень подумайте, що це означає для державних схем пенсійного забезпечення й охорони здоров’я».
Економісти зазначають, що низький рівень зайнятості пояснюється швидким відходом від сільськогосподарського виробництва після розвалу комуністичної системи 1989 року. За словами Коммандера, в деяких районах східної Польщі, де рівень безробіття набагато перевищує 20 відсотків, люди просто припинили шукати роботу. За оцінками Світового Банку, в умовах такого низького рівня зайнятості менш як 40 відсотків населення Східної Європи сплачує внески до пенсійних фондів. «Аби впоратися з проблемою старіючого населення, слід буде підвищувати податки, — говорить Банерджі, — збільшаться витрати на виплату пенсій, а також вартість охорони здоров’я через зростання вартості ліків».
Незважаючи на наявність проблем, цей регіон не поспішає розробляти довгострокову стратегію дій. «Країни не мають ніякої системи у розв’язанні проблем трудових ресурсів і демографії», — говорить Валевськи.
Як зауважує Європейський банк реконструкції та розвитку, держави можуть запровадити цілу низку програм, насамперед програми професійної підготовки та перенавчання за іншими фахами. «Професійна підготовка ведеться дуже погано», — зазначає Коммандер.
Світовий банк налаштований ще більш критично. «Перенавчання за іншими фахами людей віком старше за 18 років ведеться геть погано, — говорить Банерджі. — У Польщі частка участі дорослих у такому навчанні не перевищує п’ять відсотків, у Болгарії менш як два відсотки, а в деяких країнах цей показник узагалі дорівнює нулю, тоді як у Західній Європі він становить 11 відсотків. В умовах, коли економіка стає дедалі складнішою й має комплексний характер, вчитися доводиться все більше й частіше, а відсутність такого навчання в цих країнах аж ніяк не сприяє зростанню продуктивності».
Ринки трудових ресурсів можуть також стати гнучкішими, якщо знизиться рівень бюрократії та тяганини в організації приватного бізнесу, а також виплати соціального страхування. До інших заходів у цій сфері належить збільшення пенсійного віку для чоловіків — з 60 як мінімум до 65 років. «Усі ці реформи цілком можна реалізувати, — говорить Банерджі, — потрібна лише політична воля, щоб почати діяти просто зараз, а не відкладати розв’язання майбутніх проблем».
