Наслідки боргової кризи Європи дуже добре помітні в більшості країн Європейського Союзу, тоді як постраждалі країни намагаються одночасно і стабілізувати свою економіку, і змусити її розвиватися. Незважаючи на важливі рішення, які було ухвалено за декілька останніх років, дійсність є такою, що нам необхідно зробити ще більше, аби вирішити проблеми, з якими має справу єврозона.
Заходи щодо реформування та зміцнення вживають в усьому ЄС. Запроваджують спільні фінансові забезпечення.
А Європейський центральний банк обгрунтовано підтверджує, що він підтримуватиме євро. Проте експерти й партнери часто недооцінюють нашу рішучість.
Всі кроки, зроблені до теперішнього часу, призводили до посилення європейської інтеграції, а не до її послаблення. Дійсно, інколи для ухвалення рішень в нашій демократичній системі потрібний певний час. Але не складайте собі неправильну думку про нас: метою переговорів є домовленість, а не кінцевий результат. В ЄС достатньо політичної волі для того, щоб зробити все необхідне для захисту євро, тому що майбутнє єдиної валюти визначить майбутнє європейської інтеграції.
Додаткові заходи, необхідні ЄС, мають бути міцно пов’язані з прагненням до посилення інтеграції. Високий рівень суверенних боргів разом із поведінкою деяких частин фінансового сектору посилили кризу в єврозоні й порушили важливі питання довіри, на які тепер треба відповідати системно.
Саме тому нам необхідно закінчити незакінчену справу — створити валютно-економічний союз, і саме тому Європейська комісія вже давно доводить необхідність створення банківського союзу як невід’ємного кроку на шляху до досягнення даної мети. Пропозиції, що наразі готуються Європейською комісією, є частиною великої стратегії створення економічного, податково-бюджетного й політичного союзу, який перевизначить кордони європейської інтеграції.
Криза чітко показала недоліки існуючої системи нагляду за діяльністю банків. Ми не повинні обмежуватися лише співпрацею, а маємо створити загальноєвропейський наглядовий орган, особливо в єврозоні. Необхідно раз і назавжди розірвати залежність між суверенним боргом і банківським боргом. Ми маємо покласти край порочному колу, коли використання коштів платників податків — вже більше 4,5 трлн євро (5,7 трлн доларів) — для порятунку банків призводить до послаблення державних бюджетів, тоді як банки все частіше прагнуть уникнути ризику, припиняють кредитування бізнесу, який потребує коштів, що в свою чергу ще сильніше підриває економіку.
ЄС може сьогодні припинити таку негативну динаміку сміливими діями. Створюється єдине керівництво з фінансових послуг для єдиного ринку. На його підставі єдиний орган ЄС з нагляду за діяльністю банків відкриє шлях прямій рекапіталізації банків за допомогою фонду «Європейський стабілізаційний механізм», а також єдиній системі страхування банківських внесків та єдиній системі врегулювання проблем банків.
12 вересня Європейська комісія має надати свої пропозиції щодо Єдиного механізму нагляду за діяльністю банків, який засновано на трьох ключових принципах:
Єдині правила нагляду. Всередині єврозони одного тільки узгодження роботи національних наглядових органів вже недостатньо. Ризики, що виникають в одній країні, можуть зачепити всю валютну зону. Єдині правила нагляду за діяльністю банків необхідні для зміцнення довіри серед країн, що користуються загальними фінансовими забезпеченнями.
Авторитетність. На чолі нового механізму ЄС щодо нагляду за діяльністю банків перебуватиме ЄЦБ. Вибір завдань, які буде доручено ЄЦБ, забезпечить ретельний, високоякісний, обгрунтований і одноманітний нагляд за діяльністю банків єврозони, що значно підвищить довіру банків один до одного й таким чином зміцнить фінансову стабільність у всій єврозоні. Ця система передбачає також тісну співпрацю з національними наглядовими органами.
Наглядову роль ЄЦБ буде повністю відокремлено від його грошово-кредитної відповідальності. Паралельно Європейська служба банківського нагляду продовжуватиме виконувати свої поточні завдання, а саме розробляти єдине керівництво для всього єдиного ринку й забезпечувати одностайність наглядової діяльності у всьому ЄС.
Область дії. Нова європейська система нагляду охоплюватиме всі банки єврозони. І нам потрібно буде усунути розбіжності між членами єврозони та членами ЄС, що залишаються за межами валютного союзу, тим більше що деякі з них можуть висловити бажання брати участь у нових наглядових механізмах.
Шлях, який ми обрали, дозволить нам діяти швидко. Єдиний механізм нагляду за діяльністю банків не вимагає зміни існуючих домовленостей і має бути введений в дію до січня 2013 року.
Єдиний і більш інтегрований нагляд є першим кроком до створення банківського союзу. Потім Європейська комісія відштовхуватиметься у своїй роботі від наших поточних пропозицій за програмами забезпечення внесків і механізмами врегулювання проблем, рухаючись шляхом створення єдиного фонду і єдиного органу для врегулювання проблем банків. Після втілення в життя цих пропозицій банківський союз буде створено.
Створення банківського союзу до 2013 року не дасть ЄС чарівної палички, якою можна буде негайно усунути економічну кризу; але це є значним і принциповим кроком для повернення довіри громадян ЄС, наших іноземних партнерів й інвесторів. Це дозволить забезпечити фінансову стабільність, збільшити прозорість, зробити банківський сектор підзвітним і захистити гроші платників податків.
Більш того, це початок чогось набагато важливішого. Знову ж таки, мені б хотілося підкреслити, що єврозона вчиться на помилках минулого і будує шлях уперед, а не назад відносно інтеграції. Це гарна новина не лише для євро, але й для всієї світової економіки.
Жозе Мануель БАРРОЗУ — глава Європейської Комісії.
