Увесь минулий тиждень Іран перебував у центрі уваги світових ЗМІ. Затаївши подих, увесь світ спостерігав за тим, чим закінчаться багатотисячні протести опозиції, невдоволеної підтасовкою результатів президентських виборів 12 червня. Нагадаємо, що за офіційними даними, переміг нинішній президент Махмуд Ахмадінежад. Причому духовний лідер аятолла Алі Хаменеї оголосив про «божественну перемогу» свого протеже, не очікуючи підрахунку голосів і офіційних результатів. Головний опонент Ахмадінежада 68-річний колишній прем’єр-міністр Мір Хосейна Мусаві, який за офіційними даними набрав 34 відсотки голосів, не погодився з такими результатами. Він вимагає скасування результатів виборів і проведення нового голосування. У відкритому листі Раді стражів конституції Мусаві заявив, що підтасовка бюлетенів була запланована за декілька місяців до виборів.
Зважаючи на масштаби демонстрацій багато хто з аналітиків вважав, що в Ірані починається «зелена» революція, подібно до кольорових революцій, що відбулися в Грузії та Україні. Як відомо, в Україні помаранчева революція також була спричинена невдоволенням українців фальсифікацією результатів президентських виборів владою. В Ірані прихильники Мусаві використовують на демонстраціях зелені кольори і виступають під гаслами «надія» та «відновлення».
Минула субота стала апогеєм протистояння між іранською владою та опозицією. В Тегерані та інших містах відбулися масові сутички між поліцією та прихильниками опозиції, в результаті яких загинуло 19 чоловік. За повідомленням очевидців, поліцейські застосували дубинки й водомети проти демонстрантів. За непідтвердженими даними з різних джерел, кількість жертв зіткнень може становити 150 чоловік. За даними іранського державного телебачення, загинуло щонайменше 10 чоловік і понад 100 отримали поранення в ході сутичок. У суботу було затримано 457 чоловік. За словами очевидців, у неділю в іранській столиці не було акцій протесту проти результатів президентських виборів. Представники поліції заявляють, що порядок у Тегерані відновлено. На вулиці столиці було виведено декілька тисяч працівників іранських служб безпеки.
Тепер не зрозуміло, чи прихильники Мір Хосейн Мусаві зможуть відгукнутися на його заклик оголосити загальний страйк, якщо його заарештують. У суботній промові на мітингу в південно-західному районі Тегерана Мусаві оголосив, що готовий прийняти мучеництво і має намір боротися до кінця. Фактично це звернення є викликом на адресу Верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї, який офіційно оголосив переможцем Махмуда Ахмадінежада і закликав припинити оспорювати результати виборів. До слова, опозиціонер нагадав владі, що та не повинна порушувати права громадян на зібрання, які передбачені конституцію країни. Зокрема, у статті 27 йдеться: «Забезпечується свобода зібрань і демонстрацій без зброї і без порушення основ ісламу».
Треба відзначити, що суботні події в Ірані — розгін демонстрації із застосуванням зброї — викликали доволі різку реакцію з боку Заходу, зокрема США. Якщо раніше американський президент Барак Обама утримувався від різких заяв, то тепер він закликав іранський уряд припинити всі жорсткі й невиправдані дії проти власного народу. «Універсальні права свободи зібрань і свободи слова повинні шануватися й США підтримує тих, хто прагне до реалізації цих прав. Якщо іранський уряд хоче поваги з боку міжнародної спільноти, то він має поважати достоїнство власного народу і правити ним із допомогою згоди, а не примусу», — відзначається в заяві президента, яка розміщена на сайті Білого дому. Німецький канцлер Ангела Меркель також заявила, що Німеччина на стороні іранців, які хочуть реалізувати свободу висловлювання і зібрань. Але навряд чи слід очікувати, що іранська влада прислухається до закликів Заходу. Тегеран і так звинувачує Захід у підтримці протестів, які тривали минулий тиждень.
Слід відзначити, що після виборів іранська влада посилила цензуру й контроль над ЗМІ. А після суботніх подій взагалі заборонила іноземним журналістам здійснювати зйомки на вулицях Тегерана. Відтак більшість відеосюжетів із Тегерана, які демонструються по телебаченню, зокрема Сі-Ен-Ен, доступні завдяки новим веб-технологіям. Йдеться про сайт мікробогингу Twitter, соціальну мережу Facebook, фото- і відеопротести можна побачити на порталах Flickr і YouTube. Деяких західних журналістів вислано з країни. У неділю уряд заблокував веб-сайти BBC Farsi, Facebook, Twitter. За даними організації «Репортери без кордонів», з початку акцій протестів опозиції в Ірані було затримано 23 іранських журналіста і блоггера.
Схоже, що іранська влада вирішила взяти ситуацію під свій контроль і допустити повторення того, що на Філіппінах, де «влада людей» усунула режим Маркоса, чи Польщі, де профспілковий рух «Солідарність» поклав край комуністичному правлінню в цій країні і зрештою призвів до падіння Радянської імперії. Схоже, що влада Ірану діє за китайським сценарієм і все, що відбувається в Тегерані більше нагадує події на центральній площі Пекіна — Тяньаньмень. Нагадаємо, що 4 червня 1989 року китайська влада розігнала студентську демонстрацію за допомогою танків. За офіційними даними, при цьому загинула 241 людина.
Загалом, оцінюючи те, що відбулося минулого тижня, можна однозначно сказати, що Мусаві, як один із чотирьох кандидатів, допущенних до виборів, зробив прямий виклик іранським консервативним правителям, закликавши Ісламську Республіку очиститися від «брехні та безчестя». З іншого боку, погрожуючи і потім застосовуючи репресії, Хаменеї перетворив виборчу суперечку в кризу легітимності режиму, який має духовне походження. Очевидно, що Хаменеї намагається прибрати своїх суперників серед політичної еліти. Державне телебачення повідомило, що в суботу було заарештовано старшу дочку екс-президента Рафсанджані, а також інші чотири члени цієї родини. 75-річний Рафсанджані не приховує неприязні щодо Ахмадінежада, який зі свого боку звинуватив Рафсанджані та його родину в корупції. Рафсанджані очолює дві дуже впливові групі. Одна з них — Збори експертів, що складається зі старших священників, які можуть обрати чи усунути верховного лідера. Інша Рада доцільності — орган, який займається суперечками між парламентом і невиборною Радою стражів, яка може заблокувати закони. Схоже, мета арешту змусити Рафсанджані поступитися і головним чином не допустити розколу серед духовенства.
Однак, як відзначають оглядачі, іранський режим, здається, ось-ось упаде. В країні поширена корупція і цинізм у керівництві країни. Коли барель нафти коштував понад 100 доларів, іранська влада мала гострі економічні проблеми. Рівень інфляції та безробіття перевищував 20 відсотків, що не можна було сприймати інакше як безгосподарність і невміння управляти країною. До цього слід додати те, що більшість релігійний учених відкидають духовне лідерство верховного лідера, вважаючи, що у нього бракує релігійних якостей, щоб обіймати цю посаду.
До речі, корифей американської дипломатії Генрі Кіссінджер в одному з інтерв’ю також відзначив, що останні події дещо струснули іранський режим. Він не виключає, що на коротку перспективу Тегеран може провадити більш агресивну зовнішню політику. Разом із тим Кіссінджер вважає, що самовпевненість режиму буде дещо уражена, адже зрештою багато людей, які голосували за Мусаві, заявляли, що вони хочуть кращих відносин із зовнішнім світом. Тому загалом еволюція може розвиватися в позитивному напрямку.
Загалом, події в Ірані свідчать, що тамтешні опозиціонери не вивчили уроки інших кольорових революцій, які мали мирний характер. Іранські опозиційні лідери не змогли організувати протести так, щоб уникнути сутичок з поліцією і дати тим самим привід для виправдання застосування сили щодо демонстрантів. З іншого боку, існуюче в іранській політичній системі поєднання демократії з теократією дозволяє фактично одній людині — верховному лідеру трактувати, що правильно, а що ні, що порушує основи ісламу, а що ні. Як відзначив один із ізраїльських журналістів, в іранській версії демократії принцип «одна людина, один голос» означає, що з мільйонів людей, які брали участь у президентських виборах, справді був підрахований лише один голос верховного лідера, який було подано за його протеже Ахмадінежада.
