Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

У центрі Європи. У центрі подій

7 лютого, 2012 - 00:00

Саме так входить Україна в цей новий, високосний 2012 рік. Що він принесе людству, європейцям, українцям, достеменно невідомо. Але знаємо, що результат залежить насамперед від нас, громадян України, від водіїв і вчителів, від хірургів і шахтарів, від міністрів і трактористів. І, зрозуміло, від дипломатів, яких я маю честь представляти.

Знаходячись географічно в центрі нашого континенту, що й засвідчено, як відомо, пам’ятним знаком біля міста Рахова, на Закарпатті, Україна дедалі впевненіше й активніше виокремлюється й на європейській політичній карті. 2011-го це віддзеркалилося, зокрема, у нашому шестимісячному головуванні в Раді Європи та в закінченні переговорного процесу щодо Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. У 2012-й країна увійшла, головуючи в Центральноєвропейській ініціативі.

Гадаю, у цьому факті чимало символіки. Ця регіональна організація об’єднує 18 держав. Половина з них — члени Європейського Союзу: Австрія, Італія, Польща, Угорщина, Словаччина, Хорватія, Чеська Республіка, Болгарія та Румунія. Решта — країни Балкан та Східної Європи, враховуючи й Україну, — на різній стадії відносин із Брюсселем. Таке строкате на перший погляд членство — унікальний сплав інтересів і побажань. Претенденти прагнуть до європейської інтеграції. Члени ЄС з готовністю допомагають їм і передають досвід. Іншими словами, Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ) і є моделлю творення тієї Нової, Великої Європи без кордонів і обмежень, про яку вже не одне десятиліття мріють мільйони людей і над якою працюють сотні дипломатів Старого Континенту.

Головування в ЦЄІ для України — не питання престижу чи вигоди. Це прагматичний інтерес зміцнити своє європейське покликання, свої інституційні інтеграційні спроможності та водночас зробити свій внесок у зближення різних розмірами, статками й рівнем реформ суспільств від Балтики до Адріатики й Чорномор’я.

Саме таке бачення лежить в основі трьох пріоритетів українського головування — «транспорт, туризм, мобільність громадян». На перший погляд різні, проте триєдині, суміжні сфери життєдіяльності кожної європейської держави на спільній інтеграційній основі.

Транспорт — це нові дороги й нові маршрути, це прилегла до них логістика, це рух товарів і людей, це туризм і зростання економіки.

Туризм — це знайомство з новими культурами, новими цінностями, це розвиток готельного, ресторанного й відпочинкового бізнесу, нові транспортні маршрути і зростання економіки.

Мобільність громадян — це можливість безвізового режиму для громадян країн Центральноєвропейської ініціативи, це поштовх транспортові й туризму і зростання економіки.

Ну а всі три разом уповні сприяють проведенню на високому рівні в Україні разом із Польщею головної європейської спортивної події року — чемпіонату Європи з футболу — Євро-2012.

Щоб реалізувати зазначені пріоритети в рамках ЦЄІ, у нашій країні було створено Організаційний комітет головування на чолі з міністром закордонних справ та з участю керівників численних відомств, дотичних до сфери інтересів організації. Виконуючи свою інтеграційну місію, Ініціатива зосереджується на таких загальноєвропейських проблемах, як енергозбереження й сучасний агробізнес, наука й технології, освіта й культура, охорона довкілля, транспорт, сталий економічний розвиток тощо. Ініціатива закликає країни-члени, їхні урядові інституції, неурядові організації, місцеві влади подавати проекти у згаданих сферах і підтримує їх на засадах співфінансування. Необхідні умови: проект має відповідати європейським нормам, залучати учасників із якомога більшої кількості країн ЦЄІ і пройти фахову експертизу на «реалізабельність». Із цією метою в усіх країнах-учасницях визначено експертів у кожній галузі, які вибирають з-поміж сотень пропозицій десятки переможців.

Про які проекти йдеться? Про дуже життєві, прикладні. Як використати вітрову енергію в Македонії для освітлення далеких гірських сіл. Як очистити води, що зливаються у Віслу, і не зупинити важливих виробництв у Польщі. Як запозичити європейський досвід упровадження земельного кадастру в Україні. Одні проекти, локального масштабу, отримують від ЦЄІ десятки тисяч євро, інші, як-от, наприклад, вивчення можливості створення сучасного високопродуктивного сільського господарства в нашій державі, — сотні тисяч і більше. Саме такий проект, підтриманий нещодавно Центральноєвропейською ініціативою, під назвою «Огляд практики сталого фермерства в агробізнесі України» виконується на замовлення вітчизняних виробників у взаємодії з Європейським банком регіонального розвитку. Висновки проекту ЦЄІ ляжуть в основу домовленостей про кредити вже на сотні мільйонів, які дасть банк Україні, щоб ми могли виробляти високоякісну конкурентну продукцію для найвибагливіших ринків.

А така можливість нам дуже потрібна. Ведучи протягом п’ятьох років складні переговори про асоціацію з ЄС, у тому числі із зоною вільної торгівлі, українські дипломати домоглися великих квот на постачання до країн Євросоюзу нашого молока і яєць, пшениці і квасолі, м’яса і ячменю. Тепер слово — за аграріями, яким потрібна й нова техніка, і сорти, і технології, що й кредитуватиме ЄБРР за найнижчими у світі відсотками. Так незначний на перший погляд крок, зроблений українцями в рамках ЦЄІ, допомагає підняти на рівень інтеграції цілу життєво важливу вітчизняну галузь.

Під час українського головування ми організовуємо низку важливих галузевих заходів: зустріч міністрів транспорту ЦЄІ у травні, форум високого рівня з туризму ЦЄІ в березні, зустріч міністрів фінансів ЦЄІ, протягом яких вивчатимемо, як вирішують свої фахові проблеми наші колеги по Ініціативі, укладемо важливі міжгалузеві домовленості. Крім того, проводитимемо кінофестиваль країн Ініціативи, семінар виноробів, плануємо і традиційну зустріч міністрів науки і технологій у Трієсті (Італія), де працюють п’ять загальноєвропейських потужних центрів у різних галузях сучасних знань. Активно, як завжди, діятиме й Парламентська Асамблея ЦЄІ, учасники якої зустрічатимуться у Києві у квітні та вересні.

Зустріч міністрів закордонних справ ЦЄІ у травні буде присвячено затвердженню Плану дій Ініціативи на наступні три роки (2013 — 2015), який має підготувати українська сторона. Підсумки українського головування підбиватимуться за традицією наприкінці року, під час саміту глав урядів ЦЄІ та на бізнес-форумі ЦЄІ, який проводиться у прив’язці до саміту. Нас оцінюватимуть як організаторів взаємодії великої сім’ї центральноєвропейських народів упродовж цілого року — від білорусів до чорногорців, від італійців до молдаван. Ми оцінюватимемо самі себе: наскільки нам удалося наше надзавдання — бути багатовимірним центром Європи для ЦЄІ і зробити ще один крок до інтеграції в загальноєвропейський простір.

Але оцінюватимемо, як кажуть, на марші. Адже вже з 1 січня 2013 року на нас чекає новий, ще важчий виклик. Україна головуватиме в Організації з безпеки і співробітництва в Європі — найбільшому, найавторитетнішому пан’європейському об’єднанні. Складно? Напевно. Відповідально? Авжеж. Але інакше не можна, якщо справді хочеш бути в Центрі Європи.

Костянтин ГРИЩЕНКО, міністр закордонних справ України
Газета: