Тертя всередині Європейського Союзу довкола відносин з Росією, яка проводить усе більш напористу політику, вже перехлеснуло через край: нові країни-члени ЄС все активніше вимагають проведення стосовно Росії жорсткої політики. Тим часом, до саміту з президентом Росії Володимиром Путіним залишається всього кілька днів.
Минулого тижня в Брюсселі зі скандалом закінчилася зустріч послів країн ЄС, на якій Литва заблокувала вихід на всеосяжні переговори з Москвою, викликавши гнів країни- голови — Німеччини.
Раніше своє вето на переговори вже накладала Польща, оскільки у неї не була вирішена з Росією суперечка про імпорт продовольства. Однак цього разу Литва, яка відмовилася виходити на переговори, накопичила значно ширше коло претензій до Росії.
На попередніх самітах Європейський Союз і Росія випускали спільну декларацію, де зазначалися питання, з яких їм удалося досягти згоди. Однак за підсумками зустрічі, яка повинна пройти в п'ятницю в російському місті Самарі за участю канцлера Німеччини Ангели Меркель і голови Європейської Комісії Жозе Мануела Баррозу, прийняття подібної декларації не планується.
— Справи дійсно кепські, — так один зі співробітників ЄС охарактеризував питання про відносини з Росією. — І ми не повинні це приховувати, вдаючи, що чогось досягли. Краще позначити відсутність результату.
Дипломати, що були присутні на зустрічі послів в Брюсселі, розповідали, що представник Німеччини Вільгельм Шенфельдер кілька разів задавав делегації Литви запитання, чого прагне досягти їхня країна, блокуючи переговори з Росією, у ході яких планувалося торкнутися щонайширшого кола питань — від енергетики й торгівлі до становища прав людини.
— Тим часом Польща та інші колишні комуністичні країни ще з травня 2004 року, коли вони вступили в Європейський Союз, намагаються переконати його піти від своєї традиційної лінії, що задається великими країнами — Францією, Німеччиною та Італією — і яка виражається в більш теплих відносинах з Москвою.
— За нинішніх умов виходити на ці переговори безглуздо, — заявив кореспонденту Financial Times високопоставлений представник Литви. — Цей саміт ми повинні використати не для того, щоб намагатися вступити в таке собі стратегічне партнерство без реального змісту і не для того, щоб вести переговори заради переговорів, а для того, щоб отримати від росіян щось конкретне.
За його словами, курс на конфронтацію, який в останні місяці взяла Москва, дещо змістив центр ваги обговорень всередині ЄС і знизив тиск на Польщу та інші країни, які не дають своєї згоди на початок переговорів.
Остання з цих змін станеться цього тижня, коли Жака Ширака на посаді президента Франції змінить Ніколя Саркозі. Багато хто з європейських експертів очікують, що курс Саркозі у відносинах з Кремлем буде жорсткішим, ніж у його попередника. Напруженість між Європою і Росією вже досягла останнім часом високого рівня через те, що у Росії розпочалася суперечка з Естонією, під час якої в Росії було оточене естонське посольство, а залізничне сполучення між двома країнами було перерване. Крім того, Литва стверджує, що Росія вже десять місяців не постачає палива на її електростанцію.
Росія, у свою чергу, заявляє, що польські продукти не відповідають санітарним вимогам, що Естонія здійснила «святотатство», перенісши військовий меморіал радянських часів, а що стосується нафтогону в Литву, то поставки нафти по ньому довелося перервати, оскільки йому необхідний терміновий ремонт.
Прем'єр-міністр Словенії Янез Янша, який їздив у Ліссабон на переговори з Меркель і Баррозу, заявив кореспонденту FT, що лідер Німеччини і Саркозі доб'ються-таки єдності Європи в питанні відносин з Росією. Однак, додав він, «на те, щоб це усвідомили в Москві, піде чимало часу».
