Усунення військовими від влади єгипетського президента Морсі серйозно позначилося на становищі в Секторі Газа. Його керівництво орієнтувалося на ідеологічно близьких «Братів-мусульман», з військовими у них практично немає точок дотику. Спочатку холод у відносинах, потім — відверта ворожнеча.
Після ізраїльської операції «Литий свинець» військова інфраструктура ХАМАСу в Газі зазнала значних втрат. З’ясувалося, що бойовий дух бійців украй низький, воювати з ізраїльською армією більшість з них не хоче і вважає за краще переховуватися серед мирного населення. Бойова підготовка терористів з усіх організацій знаходиться на вельми низькому рівні, тож реально чинити опір противникові при прямому зіткненні вони не можуть. У практичному плані зрозуміло, що Газа потребує тривалого миру і аж ніяк не конфронтації з більш сильним в усіх відношеннях противником.
На відміну від проіранської «Хезболли» ХАМАС не підтримала режим Асада. Було відхилено прохання останнього на відправлення бійців організації до Сирії. Крім того, все політбюро переїхало з Дамаску до Кувейту та йорданського Аману. Відповідно, було серйозно зіпсовано відносини з Тегераном і «Хезболлою». Потік коштів та озброєнь з Ірану припинився.
Начебто все йшло добре. Єгипетська влада крізь пальці дивилася на десятки тунелів, проритих з Сектора на Синайський півострів. Через них ішов потік контрабанди, що поступово зростав. Скільки б це тривало, сказати важко, але події потекли за абсолютно непередбачуваним для ХАМАСу сценарієм. І чимала доля провини за це лежить саме на владі Гази. Звідти почали підтримувати терористів, які вільно себе відчули на Синайському півострові. Дійшло до нападів на єгипетських поліцейських і армійські патрулі.
Зі свого боку, єгипетська влада «Братів-мусульман» не вживала реальних заходів проти терористів на півострові з ідеологічних міркувань. Не останню роль дестабілізація на Синайському півострові відіграла в рішенні військових усунути від влади президента Морсі.
Каїр обрав жорстку тактику боротьби з терористами на Синайському півострові. До проведення антитерористичних операцій було залучено значні армійські сили, зокрема й авіацію. Результат не забарився позначитися. Кількість бойовиків помітно зменшилася, напади припинилися або інколи зводяться до одиночних актів.
Одночасно прикордонники почали методичне й послідовне знищення тунелів. Сектор опинився у фактичній блокаді. Якщо не враховувати пропуск з боку Ізраїлю деякої кількості вантажівок з гуманітарною допомогою. Руйнування тунелів відразу ж позначилося на фінансовому стані сектора. Прибутки від подальшого продажу контрабандних товарів приносили до скарбниці до 365 млн доларів, що становить 40% річного бюджету уряду Гази.
Скрутним становищем влади в Секторі передусім поспішають скористатися їхні противники з ФАТХу. Лідери й активісти її дуже хочуть повернутися до своїх віл та офісів. І, звичайно, відновити колишню владу на цій території.
Певною мірою їхні цілі відповідають намірам нових правителів у Каїрі.
З’явилася нова палестинська організація під назвою «Тамарруд» (араб. «повстання»). Ще на початку поточного року її учасники виступали проти влади «Братів-мусульман» і закликали єгиптян підписати петицію, що закликає до відставки уряду ісламістів. Практично одночасно «Тамарруд» почала закликати до скидання влади в Газі.
У відповідь підконтрольна ХАМАСу преса, а іншої в Газі просто немає, відразу заявила про грандіозну змову американців, сіоністів з єгипетськими військовими та верхівкою «Тамарруду». Якщо залишити осторонь пропагандистське кліше про змову американців і сіоністів, то лідерам ХАМАСу є чого боятися.
Газета Al-Sharq Al-Awsat («Близький Схід»), що видається в Лондоні, надрукувала повідомлення про можливе повернення Мухаммада Дахлана, одного з лідерів ФАТХу, до Гази. У свою чергу бейрутська газета AlHayat («Життя») пише про те, що на Синайському півострові тренуються батальйони активістів ФАТХу, які планують здійснити в Газі військовий переворот. Врахуємо, що обидві газети добре поінформовані і підконтрольні Саудівській Аравії. І це точно відображає позицію саудитів щодо ХАМАСу. Зі свого боку, єгипетська преса в усьому звинувачує владу Гази. Аж до навали сарани.
Перед лідерами ХАМАСу на повний зріст постало питання: що робити далі?
Сектор вже відчув на собі наслідки блокади. Передусім позначився брак низки товарів і будівельних матеріалів. Звідси і до народного невдоволення недалеко, чим поспішать скористатися закляті друзі не тільки зовні, але й усередині.
З метою розриву блокади керівництво ХАМАСу починає зондувати ґрунт для відновлення стосунків з Іраном. За повідомленням газети Al-Sharq Al-Awsat, в кінці липня високопоставлена делегація ХАМАСу зустрілася в Лівані з представниками Ірану і «Хезбалли» в спробі згладити розбіжності, що виникли між ними навколо ситуації в Сирії, як основної причини розриву відносин з Іраном. Насамперед обговорювалося питання про відновлення фінансування ХАМАСу з боку Тегерана. Низка зустрічей відбулася вже і в іранській столиці.
Зрозуміло, що за красиві очі хамасовських лідерів Іран грошей не дасть. Натомість зажадає посилення протистояння з Ізраїлем. Щось у цьому відношенні почало відбуватися. Було відзначено деяке зменшення напруженості між ХАМАСом та «Ісламським Джихадом» в Секторі Гази. Якщо раніше друга дозволяла собі обстріли Ізраїлю і відверто войовничу риторику, то ХАМАС зображав з себе порівняно «помірний чинник».
Схоже, що тепер лідерам сектора доведеться зайняти більш жорстку позицію щодо Ізраїлю. Можливо, аж до відновлення ракетного й мінометного обстрілу ізраїльських міст. Для Ірану це було б дуже вигідно, оскільки знизило б увагу світової громадськості до сирійського конфлікту.
Але ця медаль має й іншу сторону. Розпочати обстріл можна, однак і на собі доведеться відчути наслідки дій у відповідь.
І тут є низка вельми невигідних для винуватців загострення обставин.
По-перше. Результативність обстрілу обіцяє бути не дуже високою. Ізраїльські системи «Залізний купол» та «Праща Давида» показали свою ефективність. Точність «кассамів» і до цього часу була украй невисокою і навряд чи збільшилася. Та й де брати нові ракети і міни, а також останнє озброєння, якщо всі кордони будуть, як мовиться, на замку.
По-друге. Ізраїль терпіти обстріли не буде і почне на них відповідати. Передусім в небезпеці опиняться лідери ХАМАСу. В ході операції «Литий свинець» декого з них було уражено ракетою, що влетіла через кватирку.
По-третє. В умовах фактичної блокади Сектор Газа може отримувати гуманітарну допомогу з Ізраїлю. Зокрема електроенергію та воду. Опинитися в повній блокаді — означає фактично відмовитися від влади. Довго терпіти голод і поневіряння мешканці Сектора, начиненого зброєю, не будуть.
Як проходитиме хамасівське керівництво між Сциллою відсутності фінансування і Харибдою загострень з Ізраїлем на разі сказати важко. Однак проблему необхідно вирішувати, інакше незабаром ми прочитаємо про черговий переворот в Газі.
