Останнім часом все більше провідні американські медіа говорять про Гілларі Клінтон як потенційного кандидата у президенти, змальовуючи її як жінку, що долає бар’єри. Разом із тим потрібно відзначити, що сама пані Клінтон досі не робила заяв, що збирається балотуватися у президенти. Але її намір постійно виголошувати промови на зовнішньополітичну тематику є демонстрацією того, що після відставки з посади держсекретаря, а це четверта за рангом посада в США, вона хоче залишатися впливовою фігурою на американській політичній сцені й тримати, як кажуть, руку на пульсі.
68-річна Клінтон має великий політичний досвід. І у своїх політичних кампаніях вона завжди намагалася продемонструвати твердість, спочатку як дружина президента у боротьбі за місце в Сенаті США, а потім як можливий головнокомандувач. Під час кампанії 2008 року, коли вона боролася проти нинішнього президента Барака Обами, Клінтон заявляла, що бере участь у перегонах, бо вважає себе людиною, яка є найбільш підготовленою для того, щоб стати президентом.
Тепер, після чотирирічного перебування на посаді шефа американської дипломатії і вже як приватної особи, Клінтон пропагує власний порядок денний, захищаючи жінок, виступаючи з промовами про незавершену справу жіночого руху і започаткувавши міжнародний проект, який спрямований на жінок і дітей через фонд Bill, Hillary & Chelsea Clinton Foundation.
Цілком очевидно, що вона розраховує на підтримку жінок на виборах 2016 року. І тим самим сподівається, що їй вдасться нарешті стати першим демократом, за якого проголосує більшість білих жінок-виборців. Як відомо, після запровадження екзит-полів 1972 року ще жоден демократ не отримав більшості голосів серед білих жінок. На останніх виборах Обама отримав лише 42 відсотки голосів білих жінок, а Ромні — 56.
На користь Клінтон може зіграти й те, що все більше американців схильні до того, щоб обрати президентом жінку. «Гіпотетично говорячи, я справді сподіваюся, що ми матимемо жінку президента за мого життя», — сказала вона у червні цього року, виступаючи перед 5000 прихильників у Торонто. «Наша країна, — додала вона, — має здійснити цей стрибок віри». А під час іншого виступу у жіночому коледжі Bryn Mawr у штаті Пенсільванія Клінтон говорила про своє бажання бачити більше жінок главами держав. «Bryn Mawr означає на вельській мові велика гора, — сказала вона. — Нам потрібно ще пройти довгий шлях і зійти на велику гору. Якби це було легко, ми б уже це зробили. Тому давайте зосередимося на цій меті».
Нагадаємо, що 2008 року, сходячи з президентських перегонів, Клінтон сказала: «Хоча цього разу ми не змогли розбити цю саму високу і саму тверду стелю, завдяки вам у ній з’явилося 18 млн. тріщин, і світло через них сяє як ніколи раніше, наповнюючи нас усіх надією і впевненістю, що цей шлях буде легше подолати наступного разу».
До речі, ще в 1995 році перша леді Клінтон заявила на весь світ, що вона виступає за права жінок. «Права людини — це права жінок, а права жінок — це права людини», — наголосила вона на міжнародній конференції в Пекіні. І як держсекретар Клінтон зробила головним фокусом у роботі наділення жінок правами і повноваженнями. Вона виступала з промовами про те, яку роль можуть зіграти жінки у поліпшенні урядування, розвитку економіки і підтримання безпеки.
Тому невипадково перший її публічний виступ після роботи в Держдепартаменті на гала-конференції Vital Voices Global Partnership стосувався дискусії про невикористаний потенціал жінок. Цю тему вона продовжила у квітні на конференції Women in the World. «Ми є агентами змін, ми є рушіями прогресу, ми є миротворцями — і все, що нам потрібно, поборотися за шанс», — сказала вона. Через кілька місяців, виступаючи на конференції Clinton Global Initiative у Чикаго, вона сказала, що коли жінки беруть участь у політиці, це впливає на все суспільство.
Провідні американські політики, представниці ніжної статті, вважають, що країна готова до жінки-президента. Нинішня перша леді Мішель Обама при цьому зазначає, що питання лише в тому, хто тут — найкращий кандидат. Вона відмовилася робити припущення, що таким кандидатом може бути пані Клінтон. Разом із тим пані Обама вважає, що перша леді може одного дня поборотися за посаду президента, але вона особисто не має такого бажання, бо їй бракує терпіння, яке потрібне для політика. А лідер меншості у палаті представників Ненсі Пелосі в інтерв’ю NBC News відверто заявила, що «країна готова до Гілларі».
Ще більш категорично висловлюється віце-голова Демократичної партії Донна Бразі, яка свого часу керувала передвиборчою кампанією Альберта Гора і відома своєю близькістю до сімейства Клінтонів. Вона в одному з інтерв’ю заявила: «Немає сумнівів у тому, що якщо Клінтон вирішить взяти участь у президентських перегонах, то перші вибори перетворяться в її коронацію».
Шансам пані Клінтон сприяє те, що серед республіканців зараз немає яскравої фігури, яка могла б скласти їй серйозну конкуренцію. Сьогодні у списку ймовірних кандидатів у президенти від Республіканської партії — 16 осіб. У таборі демократів опонентом для Клінтон може бути лише віце-президент Джо Байден. Однак згідно з опитуванням Rasmussen, якщо б праймеріз Демократичної партії 2016-го відбувся сьогодні, то 39 відсотків опитаних висловилися б на підтримку Клінтон, і лише 7 — підтримали б Байдена. Але, як повідомляють ЗМІ, 72-річний Байден збирається йти на пенсію. Тому ні про яку конкуренцію для Клінтон у таборі демократів не може бути й мови.
Оглядачі звертають увагу на те, що нинішній президент Обама, а якщо точніше — його спадщина, може стати перепоною на шляху Клінтон до президентського крісла. Перш за все їй доведеться зіткнутися з такою проблемою, як падіння рейтингу президента.
Останні події: справа Сноудена, і те, як адміністрація вирішує сирійський конфлікт, прийнявши допомогу від Путіна, не додала довіри до президента. Відтак аналітики вважають, щоб відокремити себе від спадщини Обами, яка дедалі стає все більш сумнівною, Клінтон повинна систематично пропонувати вирішення питань економіки та зайнятості таким чином, щоб це відповідало сподіванням розчарованого електорату.
Тому центральною темою повернення Клінтон має стати відновлення економіки за допомогою зрозумілої й послідовної політики, що сприятиме її зростанню.
І як відзначають оглядачі, Клінтон може перемогти на виборах 2016 року, але за умови вироблення такої політики, яка демонструватиме, що вона мислить, як американець, а не як демократ чи республіканець.
