Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен у своїй промові на 48 Мюнхенській конференції з питань безпеки 4 лютого виступив з новою ініціативою — «З’єднані збройні сили». За словами Расмуссена, необхідність нової ініціативи пов’язана з новими викликами, які вплинуть на НАТО найближчими роками: скороченням видатків на оборону в Європі, еволюція оборонної політики США й завершення бойових операцій Альянсу в Афганістані.
«Нам потрібно реагувати на такі виклики, щоб наприкінці цього десятиліття і в наступному стати сильнішим Альянсом, а не слабішим. У зв’язку зі скороченнями оборонних видатків по обидва боки Атлантичного океану нам потрібно шукати нові шляхи, які б гарантували спроможність європейців та північноамериканців діяти разом, у тому числі в найнебезпечніших і найнагальніших ситуаціях», — сказав Генсек НАТО.
«Відтак, — додав він, — нам потрібна ініціатива, яка доповнюватиме нашу стратегію «Розумна оборона» й мобілізуватиме всі ресурси НАТО, завдяки чому ми посилимо нашу спроможність працювати по-справжньому разом. Я називаю це ініціативою «З’єднані збройні сили».
На думку Генсека, ця ініціатива може посилити унікальні спроможності співраці у трьох галузях: вдосконалення освіти й тренінгів, збільшення кількості військових навчань, особливо з силами швидкого реагування НАТО, краще використання технологій.
Расмуссен вважає, що спроможність Альянсу має вимірюватися не тим, скільки вояків і баз ми маємо, а тим, скільки ми можемо зробити разом.
«Взаємосумісніть», «З’єднані збройні сили». Який би ми термін не використовували, це — ДНК Альянсу. Це робить Альянс унікальким і надає йому справжньої сили. Це також робить Альянс центром безпекової співпраці й партнером багатьох країн у всьому світі. Й тому ініціатива «З’єднані збройні сили» є ключем для нашого безперервного успіху», — наголосив Генсек.
На жаль, під час виступу Расмуссена в залі не було ні Президента України, ні міністра закордонних справ. Тому важко сказати, чи зрозуміють у Києві, які можливості відкриває для України нова ініціатива НАТО. Багато говориться про те, що українські підрозділи можуть бути включеними до складу європейських сил швидкого реагування. Але там немає прогресу й навряд чи буде через скорочення оборонних видатків у Європі.
Відтак в України з оголошенням нової ініціативи з’являються можливості залучення до спільних військових навчань з країнами-членами НАТО, проведення навчань на території України. Тим більше, висунути вже зараз пропозиції щодо цього, оскільки НАТО готується складати нову програму навчань. І, звісно, Україна може запропонувати свої передові технології, а це, в першу чергу, стратегічні авіаперевезення.
Адже більше співпрацюючи з Альянсом, можна розраховувати не лише на підвищення якості українських Збройних сил, які ставатимуть більш сумісними зі збройними силами Альянсу, але й на те, що таким чином наша країна все більше долучатиметься до реальної єдиної в світі колективної системи безпеки.
І чим швидше Україна долучиться до НАТО, тим швидше Росія зрозуміє безперспективність намірів за будь-яку ціну зберегти сфери впливу в Європі. А Москва й досі наполягає на підписанні договору про європейську безпеку, який має підвести риску під епохою холодної війни, а насправді юридично закріпити російську сферу впливу на пострадянському просторі. Про цей договір говорив у своєму виступі на Мюнхенській конференції голова російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров, наголошуючи на тезі «рівна й неподільна безпека для всіх». Більше того, міністр зазначив, що ЄвроПРО загрожує забити клин між гілками європейської цивілізації. І також в основі цієї ПРО Лавров бачить небажання забезпечити рівну й неподільну безпеку в юридичній формі. Як відомо, ЄвроПРО, як і Національна система протиракетної оборони США, спрямовані не проти Росії, а проти Ірану. Однак Москва ніяк не хоче слухати аргументів партнерів у Європі та за океаном. Більше того, Росія виступає проти будь-яких форм еволюції НАТО. Зокрема, Лавров зазначив: «Вважаємо контрпродуктивними ідеї натоцентричної конструкції глобальної безпеки створення певних «мостів» між Північноатлантичним альянсом і його партнерами в різних регіонах».
Тим не менше Генсек НАТО висловив сподівання, що Альянсу вдасться вибудувати справжнє стратегічне партнерство з Росією. Він нагадав, що на саміті НАТО в Лісабоні Росію запросили співпрацювати у створенні протиракетної оборони, щоб зняти старі підозри й водночас протистояти новим загрозам. Расмуссен упевнений, що на саміті в Чикаго є шанс зробити наступний крок разом.
Утім Лавров, зі свого боку, заявив, що не бачить серйозного поступу в переговорах між Росією та США щодо вирішення питання розміщення ПРО в Європі.
