В українському суспільстві існують різні думки щодо ролі Організації з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ) задля припинення російської агресії на Донбасі. Більшість українців вважає недостатньою роль цієї міжнародної структури, яка не спромоглася повністю взяти під моніторинг окуповану за сприяння російських військ територію на Донбасі, відому під абревіатурою ОРДЛО (окремі райони Донецької і Луганської областей). А також виконати завдання максимум — повернення під контроль України цих територій і анексований Росією з порушенням численних міжнародних договорів та міжнародного права Крим.
«День» звернувся до Постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні Ігоря ПРОКОПЧУКА з проханням розповісти, як в ОБСЄ оцінюють ситуацію на Донбасі і що вона робить, аби один із її членів — Росія — повернувся до міжнародного права і припинив втручання в українські справи?
«РФ З ЇЇ ПРОПАГАНДИСТСЬКИМ НАРАТИВОМ ЩОДО «ВНУТРІШНЬО-УКРАЇНСЬКОГО КОНФЛІКТУ» Є ІЗОЛЬОВАНОЮ»
— Російська агресія проти України, враховуючи розвиток конфлікту на Донбасі, вже понад три роки безперервно залишається в пріоритеті на порядку денному політичних дискусій в рамках ОБСЄ. Щотижня на засіданнях Постійної ради ОБСЄ відбувається обговорення чітко визначеного питання «Триваюча агресія Росії проти України та незаконна окупація Криму».
Зосередження уваги на цьому питанні є наслідком брутального порушення Росією базових принципів Гельсінського заключного акту, закладених в основу ОБСЄ та європейської безпеки, кардинальних змін у безпековому середовищі, а також об’єктивного усвідомлення відсутності будь-яких ознак зміни агресивної політики з боку РФ. Повага до базових принципів ОБСЄ повинна бути відновлена, і це враховує повагу до суверенітету, територіальної цілісності та непорушності кордонів держав-учасниць.
Завдяки діяльності розгорнутої в 2014 році Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні делегації у Відні на щоденній основі отримують оновлену інформацію про поточну безпекову і гуманітарну ситуацію на Донбасі та наслідки збройних провокацій і обстрілів з боку підтримуваних Росією незаконних збройних формувань в окремих районах Донецької і Луганської областей України. Українська сторона та інші делегації всіляко підтримують діяльність Місії та закликають Росію припинити цілеспрямовану кампанію залякування спостерігачів СММ, що здійснюється з метою приховування фактів російського втручання, і забезпечити Місії повний та безперешкодний доступ до всієї зони конфлікту на Донбасі, враховуючи неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону. Свобода пересування СММ є ключовим чинником, який має забезпечити умови для моніторингу та верифікації згідно з мандатом СММ, однак прозорість лякає російську сторону, тому спостерігачі продовжують зіштовхуватися зі значними обмеженнями. Приміром, за даними останнього тижневого звіту СММ, 86% ситуацій фізичного обмеження доступу протягом тижня трапилися на неконтрольованій урядом території України на Донбасі.
Обговорення конфлікту в рамках ОБСЄ свідчить про незмінне усвідомлення триваючої російської військової та гібридної агресії проти України. Попри обмеження СММ ОБСЄ вдавалося фіксувати зразки військової техніки, яку використовує виключно російська армія. Російська Федерація з її пропагандистським наративом щодо «внутрішньоукраїнського конфлікту» є фактично ізольованою. При цьому заперечення Росією фактів та своєї ролі в ініціюванні та підтриманні конфлікту надалі нівелює можливості для вжиття вкрай необхідних додаткових заходів з врегулювання, до яких належить забезпечення постійного моніторингу та верифікації ОБСЄ на українсько-російському державному кордоні зі створенням зон безпеки з обох сторін кордону, як це передбачено Мінським протоколом.
«ДЕЛЕГАЦІЇ ЄС, США І КАНАДИ ЗАЙМАЮТЬ ПРИНЦИПОВУ ПОЗИЦІЮ ЩОДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ РФ»
— Наскільки активно наші союзники просувають думку, що потрібно посилювати тиск на Росію?
— Питання, пов’язані з багатовимірністю і комплексним характером російської агресії, на постійній основі делегація України порушує на різних заходах, що відбуваються в рамках або під егідою Організації, в усіх трьох вимірах ОБСЄ — політико-безпековому, економічно-довкільному, гуманітарному. Я вже згадував про щотижневі регулярні засідання Постійної ради. 31 січня, 5 та 27 квітня відбулися спеціальні засідання, скликані у зв’язку із загостренням безпекової та гуманітарної ситуації на Донбасі, спричиненим грубими порушеннями режиму припинення вогню з боку російських гібридних формувань. У рамках щотижневих засідань Форуму співробітництва з питань безпеки особливу увагу приділяють військовим аспектам, а також представляють фото— і відеоматеріали з доказами російської військової присутності на Донбасі.
В полі зору постійно утримується тематика тимчасово окупованого Криму, де тривають масштабні порушення прав людини та переслідування з боку російської окупаційної влади, яка намагається силовими засобами витиснути та примусити замовчати українців і кримських татар з їх мовою, культурою і традиціями, а також усіх тих, хто не згоден з незаконною окупацією.
Делегації ЄС, США і Канади займають принципову позицію щодо відповідальності РФ за виконання Мінських домовленостей, припинення незаконної окупації Криму та відновлення поваги до зобов’язань ОБСЄ, підтверджуючи, зокрема, готовність і надалі спонукати Росію до цієї мети шляхом підтримання санкційного режиму. Низка країн не виголошує окремі заяви, а приєднується до заяв Європейського Союзу. Послідовністю відзначається позиція Туреччини на підтримку територіальної цілісності України в її міжнародно-визнаних кордонах, враховуючи Крим, забезпечення повної поваги прав кримськотатарської і української спільнот у Криму, необхідності врегулювання конфлікту мирними засобами.
З огляду на прийняття рішень у рамках ОБСЄ лише консенсусом політико-дипломатичний тиск потрібен, щоб змусити Російську Федерацію виконати взяті нею зобов’язання. Інформація, яку отримують від СММ ОБСЄ в Україні, демонструє небажання російської сторони імплементувати Мінські угоди, передусім їх безпекові та гуманітарні положення щодо забезпечення сталого режиму припинення вогню, відведення військ і зброї та звільнення осіб, незаконно утримуваних Росією та її гібридними військами на Донбасі. Щотижня російській делегації доводять потужні сигнали спільноти ОБСЄ щодо кроків, які очікуються від російської сторони з метою мирного врегулювання конфлікту на основі принципів та зобов’язань ОБСЄ. На жаль, досі в Москві відсутня на це політична воля.
«ЗАСТОСУВАННЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ ВТРАЧАЄ ДІЄВІСТЬ ЧЕРЕЗ НЕДОБРОСОВІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ВИКОНАННЯ ВЗЯТИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ»
— Яких механізмів чи інструментів бракує ОБСЄ, щоб дійсно по суті відповідати своїй назві Організації безпеки та співробітництва в Європі?
— ОБСЄ має у своєму арсеналі значну кількість механізмів та інструментів, необхідних для відстеження дотримання державами-учасницями базових принципів організації і погоджених політичних зобов’язань, які стосуються як внутрішнього розвитку, зокрема в площині поваги до прав та свобод людини, так і міждержавних відносин і співробітництва. Напрацьовано широкий інструментарій реагування на кризові ситуації з метою запобігання конфліктам. Однак застосування інструментарію втрачає дієвість через недобросовісне ставлення до виконання взятих зобов’язань, коли, на прикладі російсько-українського конфлікту, одна країна здійснює збройну агресію проти іншої, заперечує належність військових сил та збройних формувань і використовує дипломатію як засіб політичного прикриття агресії.
Розвиток нинішнього конфлікту дозволяє винести важливі уроки, які матимуть принципово важливе значення для майбутнього безпеки в Європі, які повинні бути концептуалізовані з точки зору сучасних викликів гібридної війни, шляхів та методів реагування на ці виклики, у тому числі через розширення та удосконалення інструментарію ОБСЄ.
Окремі пропозиції з посилення спроможностей ОБСЄ були внесені на розгляд минулого року головуванням Німеччини, однак вони зіштовхнулися з опором російської сторони. Посилення спроможностей організації належить до пріоритетів і нинішнього головування Австрії.
«ПИТАННЯ РОЗГОРТАННЯ НА ДОНБАСІ МИРОТВОРЧОЇ МІСІЇ ОБГОВОРЮЄТЬСЯ НА КІЛЬКОХ МІЖНАРОДНИХ МАЙДАНЧИКАХ»
— Наскільки реалістичною є поліцейська місія на Донбасі? І чого бракує, щоб така місія була створена? Яку роль у цьому може зіграти Євросоюз, тим більше що Європейська комісія обіцяла проконсультувати з цього питання?
— Питання розгортання на Донбасі миротворчої або безпекової місії у тому чи іншому форматі з метою підтримки реалізації Мінських угод, зокрема забезпечення необхідних безпекових умов перед, під час та після проведення місцевих виборів на Донбасі, відповідно до законодавства України і стандартів ОБСЄ, обговорюється на кількох міжнародних майданчиках, враховуючи ОБСЄ. Кілька раундів консультацій відбулися у Відні протягом минулого року, і робота в цьому напрямку має бути продовжена. Попри брак досвіду розгортання таких місій у минулому генеральний секретар організації чітко позначив готовність Секретаріату ОБСЄ до виконання рішень, які будуть ухвалені державами-учасницями, для чого необхідно досягти консенсусу.
