Минулими вихідними президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган та президент США Дональд Трамп під час телефонної розмови щодо ситуації в Сирії домовилися щодо необхідності ефективнішої співпраці в цій країні. Однак водночас вони не уточнили жодних деталей щодо цього, повідомляє The New York Times з посиланням на адміністрацію турецького президента. Тим часом у Білому домі зазначили, що «президенти домовилися про координацію, щоб досягти наших відповідних безпекових цілей у Сирії», передає Voice of America.
Примітно, що ця бесіда Ердогана і Трампа відбулася після того, як турецький лідер оголосив про те, що «за кілька днів» буде розпочато нову військову операцію проти курдських «Загонів народної оборони» на східному березі річки Євфрат на півночі Сирії, яких Анкара вважає терористичною організацією та відгалуженням забороненої «Робітничої партії Курдистану». За день після цього Ердоган також додав: турецькі військові увійдуть у місто Манбідж, якщо США не змусять курдські загони покинути цю територію. «Манбідж — місце, де живуть араби, але вони поступилися територією терористичній організації. Тепер ми кажемо, що ви повинні очистити, перемістити їх, або ми ввійдемо в Манбідж. Я кажу дуже чітко», — цитує слова глави держави Reuters.
Як відомо, США, навпаки, підтримують це угруповання, тож миттєво відреагувавши на цю заяву, Пентагон попередив, що будь-які односторонні військові дії Туреччини в цьому сирійському регіоні будуть неприйнятними. Представник відомства Шон Робертсон підкреслив при цьому, що «Загони народної оборони» залишаються «відданими партнерами» в боротьбі проти терористичної організації «Ісламська держава» («ІД»). У США також повідомили, що на кордоні між Сирією і Туреччиною встановили свої спостережні пункти. Втім, як запевнив Ердоган, ціллю майбутньої операції є «не американські солдати, а члени терористичної організації, які діють у цьому регіоні».
Тим часом командувач «Загонами національної оборони» Маслум Кобані попередив, що атака на них турецьких військових вплине на боротьбу проти «ІД». «Якщо буде турецька атака, сили «Загонів народної оборони» будуть змушені захищати свої кордони, свої сім’ї. Боротьба проти Daesh (з арабської «ІД». — Ред.) буде неможлива».
Тим часом і ЄС відреагував на відповідні наміри Анкари. «Ми очікуємо, що влада Туреччини утримається від будь-яких односторонніх дій, які можуть підірвати зусилля коаліції проти «ІД» чи несуть ризик подальшої нестабільності в Сирії. В той час, як боротьба проти «ІД» входить на завершальні етапи, всі сторони мають працювати над цілями забезпечення майбутньої поразки, яка залишається незмінною метою будь-якого тривалого врегулювання сирійської кризи», — йдеться в заяві верховної представниці з зовнішньої і безпекової політики ЄС Федеріки Могеріні.
DW відзначає: якщо Анкара таки почне цю операцію, її сили будуть діяти в зоні військового впливу США, що загострить конфлікт між країнами. А Reuters пише, що Туреччина протягом двох останніх років уже проводила подібну операцію проти «Загонів народної оборони» на території на захід від річки Євфрат, але не просувалася на схід — «частково для того, щоб уникнути прямої конфронтації з силами США».
Слід нагадати, що попередня подібна операція Туреччини «Оливкова гілка» відбулася в сирійському Афріні і завдяки їй турецька армія повністю взяла район під свій контроль. До цього також було проведено операцію «Щит Євфрату», в результаті якої Туреччина взяла під контроль дві тис. квадратних км території на півночі Сирії.
«День» звернувся до експертів з проханням розповісти, наскільки можливе «більш ефективне» співробітництво турецьких і американських сил у Сирії, та якими можуть бути наслідки турецької операції проти курдських «Загонів народної оборони» у Сирії на схід від Євфрату:
«ЦЕ ЗБЛИЖЕННЯ ПОЗИЦІЙ ЩОДО ФІНАЛЬНОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ СИРІЙСЬКОЇ ПРОБЛЕМИ»
Iгор СЕМИВОЛОС, директор Центру близькосхідних досліджень:
— Таке співробітництво США і Туреччини можливе. Ердоган із самого початку прагнув цього, і всі його суперечки з американцями якраз полягали в тому, що вони розглядали позицію США як нелояльну стосовно Туреччини, особливо в контексті підтримки курдських підрозділів.
Як розуміти це повідомлення на сьогодні, сказати важко. Для Ердогана ключовим завданням є створення сприятливих умов для країни не лише в зонах турецької окупації Сирії, а й по всьому периметру кордону для того, щоб убезпечити Туреччину від проникнення на її територію підрозділів «Робітничої партії Курдистану».
Звісно, це також зближення позицій щодо фінального врегулювання сирійської проблеми.
Що ж до нової турецької операції у Сирії, то в Ердогана як була, так і залишається ключова мета зменшення потенціалу курдських загонів. Не має значення, як вони називаються і як діють, але турецький президент розглядає їх як пряму та очевидну для себе загрозу. За аналогією, всі попередні операції, які здійснювала Туреччина на території Сирії проти курдів, означали взяття під контроль додаткових територій та витіснення курдських загонів з територій, наближених до кордону Туреччини.
«ТУРЕЧЧИНА ПРОСУВАЄ ВЛАСНІ НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ В ЦЬОМУ РЕГІОНІ»
Ганна ШЕЛЕСТ, експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма»:
— Фактично Туреччина постійно балансує між домовленостями з РФ та США щодо Сирії, але, перш за все, просуває саме власні національні інтереси в цьому регіоні. Тому будь-які домовленості з партнерами або учасниками конфлікту в Сирії варто розглядати саме під цим кутом. Для Ердогана головною проблемою залишаються саме курди та їх підтримка з боку США.
З одного боку, телефонна розмова двох президентів — США і Туреччини — у п’ятницю здавалась намаганням знайти порозуміння й покращити комунікацію, але насправді, все виглядало скоріше як турецький ультиматум американським партнерам. Заява турецької сторони напередодні телефонної розмови дала чітко зрозуміти, що якщо США не виведуть представників загонів народної самооборони (YPG), то турецькі збройні сили увійдуть до сирійського міста Манбідж.
Для Туреччини це не суто сирійське чи прикордонне безпекове питання. Анкара вважає курдські загони на півночі Сирії воєнізованим крилом Курдської народної партії, яка існує в Туреччині та яку Анкара постійно намагається заборонити й визнати терористичною через їхню боротьбу за автономію. У свою чергу, США розглядають YPG як частину коаліції, яка бореться проти режиму Асада. Відповідно, для США питання коаліції та підтримки всіх антиасадівських груп є важливішим, ніж багаторічний внутрішній політичний конфлікт у Туреччині.
З іншого боку, не варто забувати, що ще в липні США і Туреччина домовились про виведення курдських загонів із Манбіджу та спільне патрулювання, і якщо останнє розпочалося в листопаді, то про необхідність виведення курдів із міста турки нагадували постійно і попереджали, що порушення домовленості може змусити їх також зайти до міста. Таким чином, Туреччина вважає, що була досить договороспроможна й терпляча, але повинна виконати обіцянки щодо введення власних військ для того, щоб щонайменше не втратити авторитету в регіоні та гідності.
