Лауреатами Нобелівської премії миру за 2015 рік стали лідери туніського Національного квартету посередників за їхній внесок у перехід країни до демократії. За словами голови нобелівського комітету Касі Кулман Файв, група зробила «значний внесок у будівництво плюралістичної демократії» після революції 2011 року.
Туніський квартет складається з представників чотирьох організацій: Загальний трудовий союз Тунісу, Туніська конфедерація промисловості, торгівлі та ремесла, Туніська ліга на захист прав людини та Туніський ордер адвокатів. «Ці організації представляють різні сектори і цінності туніського суспільства: робітничий клас і добробут, принципи верховенства закону і прав людини», — сказала голова комісії.
Квартет було створено 2013 року, «коли демократичний процес був у небезпеці в результаті політичних вбивств і поширених громадських заворушень», — зазначила Касі Кулман Файв.
«Він заснував альтернативний, мирний політичний процес, коли країна була на порозі громадянської війни», — сказала вона.
Список претендентів на премію не розголошується, і Нобелівський комітет може оголосити його не раніше, ніж через 50 років.
Проте відомий список висунутих, і цього року в ньому було більше 270 кандидатів. Серед фаворитів преси — німецький канцлер Ангела Меркель, російське опозиційне видання «Новая газета», колишній співробітник спецслужб США Едвард Сноуден, Папа Римський Франциск, а також католицький священик Муссі Зера еритрейського походження, який допомагає африканським мігрантам в Італії.
Премія миру вважається однією з найпрестижніших і водночас неоднозначних нобелівських нагород: її присудження не раз ставало предметом гострих дискусій. Серед таких лауреатів — колишній держсекретар США Генрі Кіссінджер, лідер Організації визволення Палестини Ясір Арафат, Європейський Союз і чинний президент США Барак Обама.
Торік премію отримала активістка з Пакистану Малала Юсуфзай, яка бореться за право на освіту для мусульманських дівчат.
Церемонія нагородження відбудеться за традицією 10 грудня — в день смерті засновника Нобелівської премії шведського підприємця і винахідника Альфреда Нобеля. Розмір премії цього року, як і в попередні два, становить 8 млн шведських крон, до того ж, у зв'язку з ослабленням курсу шведської валюти, ця сума вперше за 15 років буде менше $1 млн і складе приблизно $ 953000.
«ТУНІС ПРОЙШОВ ПЕРЕТВОРЕННЯ У ТАКИЙ СПОСІБ, ЯКИЙ ДЛЯ НАС МАЄ СЛУЖИТИ МОДЕЛЛЮ»
Геннадій ДРУЗЕНКО, правник, громадський діяч:
- Справді, це справедливо, оскільки в 2010-х роках тільки Туніс зміг пройти мирне перезавантаження країни. Причому він це зробив краще, ніж цивілізована Ісландія, бо Туніс не просто спромігся не перейти в громадянську війну, як це трапилось у всіх проти всіх у Лівії, не скотився назад в авторитаризм, як це трапилось в Єгипті, не став у такий ступор, як це сталося в Україні, коли по суті система відродилась. По-перше, Туніс спромігся зробити це конституційно, зібрати Установчі збори, які створили нову конституцію, плюс через мирний процес переговорів і домовляння вони вийшли з парадигми авторитарної, яка домінувала в країні протягом десятиліть, у доволі демократичний процес. Це було єдине справжнє і успішне перезавантаження, про які ми можемо говорити з часів, напевне, помаранчевої революції. Цей успіх, якщо ми говоримо про демократію, навіть набагато успішніший за успіх Михаїла Саакашвілі, єдиний приклад на пострадянському просторі. Всі реформи Саакашвілі — апріорі авторитарні реформи. Був сильний лідер, який повів за собою, а коли пішов зі сцени, що буде з країною? Великий знак питання.
У Тунісі ми бачимо те, що можна назвати справжнім перезаснуванням держави. Причому воно обійшлося малою кров’ю навіть порівняно з українським Майданом. І тому, я думаю, рішення Нобелівського комітету — більш ніж справедливе. Бо такий зразок історії успіху навряд чи може запропонувати якась інша країна.
Щодо висновку Нобелівського комітету, що приклад Тунісу може стати прикладом для Близького Сходу та Африки. Це може стати зразком і для України. Ми говоримо про якихось нових людей, про нові закони, а насправді нам треба змінити систему, як на комп’ютері. Це єдиний приклад в історії, ще знають ісландський приклад, але політики в Ісландії врешті-решт заблокували ухвалення конституції, яка четвертий рік лежить десь у шухляді. А в Тунісі цей процес дійшов логічного кінця і відбувся у нереволюційний спосіб, коли проливається кров, як ми знаємо про французьку, українську, лівійську чи єгипетську революцію. Туніс пройшов перетворення у такий спосіб, який для нас має служити моделлю. На жаль, у нас він мало відомий. Я дуже радий, що відбулося нагородження саме Туніського квартет». Це приверне увагу світової спільноти українців до того, як можна перезапустити країну.
