ХІІІ Форум Європа — Україна, який тривав 4—5 лютого в польському місті Жешув, під гаслом «Європа і Україна в 2020 році — нові можливості, старі загрози» продемонстрував, з одного боку, інтерес західної експертної спільноти до України, де торік відбулися президентські і парламентські вибори, а з другого — як і торік цей захід проігнорували представники української влади: урядовці та депутати Верховної Ради.
Це має дивний вигляд, зважаючи на те, що велика кількість панелей була присвячена проблемам України, на яких західні політики та експерти, а також представники з неурядових організацій та експертного середовища нашої країни пропонували їх вирішення.
Наприклад, на дискусійній панелі під назвою «Трансформація українського Донбасу. Від війни до миру» пролунало багато цікавих пропозицій та ідей щодо розв’язання цього конфлікту, який наші сусіди поляки чітко називають російською агресією.
Зрозуміло, що багатьом західним і не лише політикам та експертам було б цікаво почути погляд української влади на цю проблему.
«НЕ БУТИ ТОТОЖНОЮ З РОСІЄЮ, А ПОКРАЩУВАТИ СИТУАЦІЮ ЧЕРЕЗ ЄВРОПЕЙСЬКУ ІНТЕГРАЦІЮ»
Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков у своїй презентації «Вирішення конфлікту на Донбасі: Доповідь про прогрес і наступні кроки» звернув увагу на те, що нова українська влада пішла на численні поступки задля розв’язання конфлікту на Донбасі, погодившись на непопулярні серед українців кроки: «формулу Штайнмайєра», відведення сил від лінії розмежування. Тим часом, як Росія зовсім не збирається виконувати свою частину зобов’язань (забезпечення постійного і сталого припинення вогню), українські солдати продовжують гинути. Натомість єдиною поступкою з боку Москви, зазначив він, є обмін полоненими перед Новим роком і гуманітарне розмінування.
Пан Пашков назвав головні точки вразливості української влади: брак концептуальних засад і чіткої політики щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Іншою помилкою він назвав те, що українська влада відсунула на другий план миротворчу місію.
І на його думку, найкращий спосіб протистояння російській агресії — це реформування країни та її оборонного сектору, зберігаючи підтримку міжнародної спільноти. І на завершення пан Пашко процитував Марка Аврелія, який казав: найкращий спосіб захищатися — не уподібнюватися». Іншими словами, наголосив він, «не бути тотожною з Росією, а покращувати ситуацію через європейську інтеграцію».
«ПОТРІБНО МАТИ БАЧЕННЯ МИРНОЇ МОДЕЛІ, ЯК ПІДҐРУНТЯ ДЛЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІДНОВЛЕННЯ ТА ДОВІРИ ДО ДОНБАСУ»
Перший заступник директор Національного інституту стратегічних досліджень України Ярослав Жаліло зазначив у своєму виступі, що для трансформації українського Донбасу не достатньо відновлення миру і повернення контролю за кордоном, потрібно надати громадянам, які проживають там, нові сенси і запропонувати нову регіональну ідею.
На його думку, це повинна бути модель нового суспільства, яка передбачатиме реінтеграцію і має бути зрозумілою для людей. Ця модель має поширитись на нові поки що непідконтрольні Києву території.
Пан Жаліло вважає, що реінтеграція та відбудова Донбасу має відбуватись із залученням міжнародних ресурсів і на основі європейської інтеграції.
«Потрібно мати бачення мирної моделі, як підгрунтя для реабілітації відновлення та довіри до Донбасу», — зазначив Жаліло.
«ТРЕБА ПОКАЗАТИ ЛЮДЯМ НА ДОНБАСІ, ЯКЕ МАЙБУТНЄ ЇХ ТА ЇХНІ СІМ’Ї ЧЕКАЄ В СКЛАДІ УКРАЇНИ...»
Тим часом директор з міжнародних зв’язків і відносин з інвесторами «Систем Кепітал Менеджмент» Джок Мендоза-Вілсон вважає, що для України важливо завоювати серця й уми українців на окупованій території.
За його словами, зняття блокади, інші кроки Президента Володимира Зеленського з покращенням доступу громадян непідконтрольної території до державних послуг, відбудова моста в Станиці Луганській показують мешканцям, що вони належать до України.
Пан Мендоза-Вілсон висловив думку, що бізнес може грати політичну роль у реінтеграції та відбудові Донбасу. За його словами передусім потрібно створити коаліцію про майбутнє Донбасу. І, залучивши міжнародне співтовариство, США, СБ, МВФ, запропонувати план економічної та соціальної реінтеграції Донбасу.
«Треба показати людям на Донбасі, яке майбутнє їх та їхні сім’ї чекає в складі України, якою буде їхня освіта, охорона здоров’я, соціальне забезпечення», — наголосив він.
А консультант з питань безпеки і менеджменту конфліктів, експерший заступник голови СММ ОБСЄ в Європі Александер Хаг вважає, що для трансформації українського Донбасу потрібні люди, які збудують новий Донбас. Водночас він пояснив, що мають бути як люди в самому регіоні, так і ті, хто можуть туди прийти і запропонувати послідовний план відбудови цього регіону і пояснити цей план також Заходу.
Пан Хаг також наголосив, що для відбудови Донбасу, щоби зміни там були сталими потрібен дуже сильний лідер.
«ПАРЛАМЕНТСЬКО-ДИПЛОМАТИЧНИЙ ВИМІР Є КЛЮЧЕМ У РУСЛІ ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ»
Інша важлива панельна дискусія, що стосувалася майбутнього України, мала назву «Україна і дилема безпеки на східному фланзі НАТО». Народний депутат VІІІ скликання Верховної Ради Оксана Юринець відзначила в своєму виступі, що вона пишається трьома голосуваннями в парламенті, які остаточно 7 лютого минулого року закріпили євроатлантичний курс України в Конституції, а також тим, що цього року вперше в історії Альянсу в Києві відбудеться засідання Парламентської Асамблеї НАТО.
Вона також наголосила, що парламентсько-дипломатичний вимір є ключем у руслі євроатлантичної інтеграції. За її словами, два підрозділи сил спеціального призначення в ЗСУ пройшли сертифікацію за стандартами НАТО.
«З точки зору партнерства ми також готуємось до можливості отримати статус головного союзника США поза межами НАТО», — сказала пані Юринець.
«ВАЖЛИВО, ЩОБ НАТО ДОТРИМУВАЛОСЯ СВОЇХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ 2008 РОКУ ПРО МАЙБУТНЄ ЧЛЕНСТВО УКРАЇНИ ТА ГРУЗІЇ»
Провідний науковий співпрацівник Норвезького інституту оборонних досліджень (FFI) Бйорн Олав Кнутсен вважає, що Росія не зацікавлена стати частиною європейської архітектури безпеки, свідченням чого є російська агресія проти Грузії 2008 року та України 2014 року.
Він також звернув увагу на те, що зі свого боку Альянс зосередив увагу зараз на РФ і діє відповідно до принципу 360 градусів, зміцнюючи здатність до відлякування й оборони.
«Важливо, щоб НАТО дотримувалося своїх зобов’язань 2008 року про майбутнє членство України та Грузії, і політику відкритих дверей Альянсу має бути збережено», — зазначив норвезький експерт.
Він нагадав, що свого часу щодо Радянського Союзу діяла ухвалена в 1967 році доктрина «гнучкого реагування», яка комбінувала розрядку зі стримуванням. А тепер щодо Росії, пояснив пан Кнутсен, НАТО діє згідно з доктриною: надійне стримування та оборона і значущий діалог.
«ЩОБ УКРАЇНА СТАЛА СТАБІЛЬНОЮ, ЇЙ ТРЕБА БУТИ УСПІШНОЮ»
Спеціальний радник президента Єврокомісії з питань України, ексдепутат Європарламенту Ельмар Брок у своєму виступі визнав, що в даній ситуації неможливо говорити про членство України в НАТО. Водночас він чітко заявив, Росія хоче дестабілізувати Україну і порушила два міжнародні принципи: суверенітет і територіальну цілісність. «Україна хоче бути частиною Європи, а не мостом. А щоб Україна стала стабільною, їй треба бути успішною, імплементувати реформи та боротися з корупцією», — наголосив пан Брок.
«УКРАЇНА МОЖЕ БАГАТО НАВЧИТИ НАТО ЯК ВІЙСЬКОВИМ, ТАК І НЕ ВІЙСЬКОВИМ АСПЕКТАМ»
Запрошений науковець Центру дипломатії та глобальної взаємодії, США, Марк Вояжер зазначив у своєму виступі, що Україна стала об’єктом гібридної війни та повномасштабної війни: в яких використовується інформація, дезінформація та інші інструменти для ведення війни.
Водночас він вважає, що Україна може багато навчити НАТО як військовим, так і не військовим аспектам, адже вона є випробувальним полігоном різних методів Російської Федерації і президента Путіна.
«Ми в боргу перед Україною, яка захищає Захід на Сході», — підкреслив пан Вояжер.
Він також звернув увагу на такий інструмент ведення війни з боку Росії, як фіктивна легалізація (Legalwarfare) незаконних дій Москви, яскравим прикладом чого є захоплення Керченської протоки.
Пан Вояжер вважає, що в зв’язку з імпічментом президенту США (якого сенат виправдав. — Авт.) викликаним українським питанням, виникла унікальна можливість скористатися підтримкою як з боку демократів, так і республіканців, які підтримують Україну і критикують Росію, щоб попросити статус головного союзника США поза НАТО (MajorNon-NATOAlly або MNNA).
Отримавши такий статус, який має Японія, Ізраїль, Південна Корея, продовжив він, Україна стане ближче до Заходу, бо Росія ніколи не дозволить Україні бути нейтральною. Тому в даному разі політична воля має значення», — сказав пан Вояжер.
На запитання «Дня» чи є така воля в сенаті, щоб надати Україні статус головного союзника поза НАТО, він відповів: «Українська сторона має спершу зробити відповідний запит».
«ДЛЯ ПОСТУПУ НА ШЛЯХУ ДО ЄВРОПИ ПОТРІБНІ СВІТОГЛЯДНІ РЕФОРМИ»
Досить цікавою була ще одна панель під назвою «Прискорення чи метушня. Вивести трансформацію України на новий рівень».
Голова Центру дослідження політичних цінностей Олександр Доній вважає, що, попри допомогу ЄС, Україна все більше відстає від Польщі. За його словами, особливо це помітно з розвитку доріг, інфраструктури та маленьких міст у Польщі.
Головною помилкою, наголосив він, з боку Європи є те, що вона робить акцент на реформах інституцій в Україні, де потрібно насамперед змінювати мислення.
Виглядає так, продовжив Доній, Європа хоче, щоб Україна була Туреччиною і не подавала заявку на членство, а Україна розглядає Європу як донора. Іншими словами, зазначив він, виникає світоглядне непорозуміння обох сторін, тому для поступу України на шляху до Європи потрібні світоглядні реформи.
Доній вважає, що нині в Україні немає політичної сили, яка б системно провадила реформи. Насправді, зазначив він, у країні має відбутися світоглядна трансформація, обговорення і втілення цінностей, створення відповідних механізмів.
На його думку, важливим у даний момент є створення майданчика, який могли б використовувати всі політичні сили як від влади, так і від опозиції.
«У НИНІШНЬОГО УРЯДУ ВІДСУТНЯ СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ»
Тим часом політичний і громадський діяч, член неурядової організації «Центр трансформації України» Тарас Стецьків звернув увагу на те, що в нинішнього українського уряду відсутня стратегія розвитку, тому Україна нагадує корабель під час шторму. Крім того, за його словами, проблемою є те, що до влади потрапили випадкові люди, які є некомпетентними і не мають необхідного рівня знань.
Відтак, вважає він, актуальним завданням для України є створення спільного плану розвитку країни з використанням насамперед успішного польського проєкту трансформації держави.
Утім, зазначив пан Стецьків, у даний момент у жодної політичної сили немає розуміння, наскільки глибокою має бути трансформація країни.
* * *
Для всіх українців була б цікавою думка представників влади щодо згаданих вище проблем і шляхів їх розв’язання. Шкода, що представники української виконавчої і законодавчої влади не скористалися майданчиком, який організувала Польща 4—5 лютого в Жешуві.
Залишається сподіватися, що українська влада зрозуміє, що для успіху країни, просування її до Європи важливими є не лише участь у Давосі, а й у регіональних форумах, які організовують країни сусіди.
Нагадаємо, Форум Європа — Україна має свою багаторічну традицію. Його організатором є варшавський Інститут східноєвропейських досліджень, засновник Економічного форуму в Криниці, відомого як «центральноєвропейський Давос». Співорганізатором Форуму є правління Підкарпатського воєводства.
Серед партнерів заходу — Польсько-Українська господарська палата, яку очолюють колишні міністри економіки обох країн. Інші партнери — це державні та неурядові установи, престижні вищі навчальні заклади та відомі аналітичні центри.