3 березня в Скоп’є відбулася конференція «Стратегічний союз Республіки Македонія з Росією та членство в Євразійському економічному союзі». Доповідачами були Александр Дугін та Леонід Савін (Росія), а також македонські політичні діячі. Організатором заходу виступила партія «Єдина Македонія». На конференції обговорювали не тільки участь Македонії в різних геополітичних союзах, а й можливу зміну назви країни.
Російський ресурс, який опублікував повідомлення про цю подію, одночасно запропонував ознайомитися з матеріалом «Не виключено варіант громадянської війни»: чи поступиться Македонія Афінам у давній суперечці щодо назви країни». В статті RT (екс-Russia Today) йдеться про те, як мешканці Македонії буквально бачать, «як на їхніх очах розпадається держава», отже, не виключено «варіант громадянської війни» — і все через зміну назви.
Як відомо, Греція ще з початку 1990-х виступає категорично проти використання слова «Македонія» в назві сусідньої держави, тому що таку назву має регіон на півночі Греції. Через це після розпаду СФРЮ Македонія взяла — для зовнішнього використання — тимчасову назву «Колишня югославська республіка Македонія». Це визначення використовують деякі держави та міжнародні організації, зокрема ООН, хоча в македонської Конституції фігурує «Македонія». Тепер, для того, щоб почати процедуру вступу до НАТО та Європейського Союзу, Македонії треба владнати давній спір із Грецією, яка є членом обох цих організацій і має змогу блокувати всі євроатлантичні прагнення Скоп’є. Для забезпечення перспективи членства в Північноатлантичному Альянсі та ЄС, Македонія має погодитися на таку назву, яка була б визнана всіма державами та не викликала суперечок на міжнародному рівні.
На сьогодні обговорюють чотири варіанти нової назви колишньої югославської республіки. Це Республіка Північна Македонія, Республіка Верхня Македонія, Республіка Вардар-Македонія або Республіка Македонія (Скоп’є).
Значна частина македонців, що мешкають і в самій країні, і за її межами, в діаспорі, занепокоєні планами щодо зміни назви країни. Вони вважають, що таким чином створюється загроза їхній національній ідентичності. Тим паче що найбільш радикально налаштовані греки вимагають від сусідів взагалі відмовитися від згадування слова «Македонія».
Втім, на вищому рівні і Афіни і, особливо, Скоп’є, демонструють намір домовитися. Македонська влада впевнена, що рішення буде знайдено до саміту НАТО в липні цього року, і Македонія (або яка назва вже буде на той момент у цієї колишньої югославської республіки) зможе розпочати процедуру вступу до Альянсу.
Втім, такий розвиток ситуації категорично не влаштовує Росію. Москва, як відомо, нещодавно допустила катастрофічний прокол — не змогла завадити вступу до НАТО ще однієї республіки СФРЮ, Чорногорії. Державний переворот, який у жовтні 2016 року мав привести до влади проросійські партії, з тріском провалився — чорногорські правоохоронці затримали путчистів, діями яких, як з’ясували, керували росіяни. Суд у Подгориці над змовникам усе ще триває, але тим часом Чорногорія в червні минулого року благополучно стала членом Північноатлантичного Альянсу.
Кремль не хоче повторення чорногорського фіаско в іншій частині колишньої Югославії, і тому кидає в бій свої найкращі гібридні бойові одиниці.
Проросійська партія «Єдина Македонія» є не тільки організатором конференції за участю Дугіна, а й акцій протесту проти зміни назви країни. Одночасно ця сила виступає і за відмову від планів щодо євроінтеграції. «Єдина Македонія» звернулася до уряду з вимогою припинити переговори щодо зміни назви країни і відмовитися від планів щодо вступу до НАТО та ЄС. На думку цієї політичної сили, Македонія має почати входження в Євразійський економічний союз.
«Московський куратор» цього руху Дугін, як відомо, є ідеологом «русского мира» та «євразійства». Через спробу Росії реалізувати ці ідеї на практиці, Україна зіткнулася з анексією Криму та російською агресією на сході.
Під час перебування в Скоп’є Дугін заявив журналістам, що «Росія не здійснює жодного впливу на балканську політику». Залишим цю заяву без коментарів, тільки висловимо припущення, що насправді російські ідеологи гібридних війн та їхні місцеві помічники отримали завдання вплинути на геополітичну орієнтацію країни та розхитати ситуацію, так сильно, як тільки це можливо. «Громадянська війна» та «розпад держави», які пророкує RT, здаються неймовірним сценарієм. Втім, можливість дестабілізації все-таки існує, тому що Македонія останні роки і так перебуває в стані турбулентності.
Не так давно, в травні 2015 року, вмісті Куманово, що розташоване на півночі країни, неподалік кордону з Косово, сталися збройні сутички між групою албанських бойовиків та македонськими силами безпеки. Конфлікт тривав менше доби, загинуло вісім македонських поліцейських та понад десять нападників. Але ці події викликали занепокоєння в усьому світі.
Річ у тім, що таких сутичок у цій колишній югославській республіці не було вже майже 15 років, від часу підписання мирної угоди на початку 2000-х. Через загострення ситуації 2015 року, оглядачі всерйоз заговорили про повторення в Македонії «українського сценарію». Потім ситуація нібито стабілізувалася, але вже в квітні 2017 року парламент країни вдалося захопити протестувальникам із числа прихильників нинішньої македонської опозиції. І хоча політичну кризу тоді було достатньо швидко подолано, ситуація залишається далекою від повного штилю. А якщо ще додати в цей «котел» каталізатор у вигляді відомих провокаторів гібридних конфліктів, то подальший розвиток подій викликає принаймні стійке занепокоєння.
Втім, немає підстав і для алармістських сценаріїв: якщо зважити на те, що в Росії нічого не вийшло в Чорногорії, підсумковий прогноз для Македонії здається радше оптимістичним, ніж зловісним.
