Однією з головних тем дводенного саміту G7, який відбувся 7-8 червня у німецькому замку Ельмау, стала Україна. Лідери країн «Групи семи» узгодили свою позицію по антиросійським санкціям і послали Росії чіткий сигнал, що вони — єдині у своїй підтримці українців.
Про важливість такого месиджу говорить і той факт, що Україну обговорювали в перший день саміту — 7 червня. Учора, в понеділок, на порядку денному G7 були протидія глобальному потеплінню, загроза міжнародного тероризму, енергетика та допомога розвиткові країн, активне залучення жінок до суспільного життя та боротьба з епідеміями.
Утім, як відзначає британська The Times, не дивлячись на те, що у лідерів провідних світових держав більше ніж достатньо серйозних проблем для обговорення... «похмура фігура Путіна відкидала тінь на все, що відбувалося на саміті».
Лідери країн «Групи семи» говорили про необхідність продовження санкцій проти Росії. Зокрема про це чітко заявив напередодні саміту, прем’єр Канади Стівен Гарпер, який до цього побував уже з третім візитом у Києві. «Доки (в Україні) не буде миру, а окупаційні війська не будуть виведені з її території, і до тих пір, поки Україна не здобуде територіальну цілісність, режим пана Путіна відчуватиме наслідки від своїх дій», — відзначив канадський прем’єр.
У свою чергу, прем’єр Японії Сіндзо Абе, який 5-6 червня по дорозі на саміт вперше відвідав Україну, сказав, що «Росія повинна поважати режим припинення вогню». Утім, на думку Абе, «з Росією важливо продовжувати діалог, зберігаючи при цьому атмосферу тиску».
На важливості продовження санкцій наголошувала напередодні саміту голова фракції «Зелених» у Європарламенті Ребекка Гармс. «Я переконана, що санкції мають бути продовжені доти, поки не виконуватимуться Мінські угоди. Ситуація погіршується, причому дуже гостро. Забагато загиблих, особливо серед мирного населення з часу підписання Мінських угод. Вважаю, що слід запроваджувати санкції залежно від виконання Мінських домовленостей», — заявила Гармс.
У своєму виступі президент Європейської Ради Дональд Туск відзначив, що G7 — це насамперед «спільнота цінностей». «Ось чому Росія не серед нас сьогодні і її не запросять доти, доки вона поводитиметься агресивно проти України та інших країн... Враховуючи нинішню ситуацію, дозвольте мені чітко заявити, що якщо хтось хоче почати дебати про зміну санкцій, то дискусія має бути тільки про їх посилення», — заявив Туск. Він також закликав лідерів G7 розширити санкції проти Росію «в наступні дні», зважаючи на бої, які точаться на Донбасі.
«Якщо хтось захоче внести розлад в нашу спільну позицію, то це не призведе ні до чого, окрім як посилення нашої єдності», — додав Дональд Туск. Водночас, президент Європейської Ради відзначив, що «мова не йде про радикалізацію». Він також повідомив, що питання продовження санкцій проти Росії ЄС буде розглянуто 25-26 червня на саміті лідерів ЄС.
Президент США Барак Обама ще до початку саміту дав зрозуміти, що підтримує економічний тиск на Росію. У своїй спільній заяві з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, Обама заявив, що санкції мають лишатися незмінними, доки Москва не виконає повністю умов Мінських угод і не поважатиме суверенітет України.
Однак досить дивною на всьому цьому тлі виглядає заява прес-секретар Білого дому Джош Ернест, який відзначив, що позиція Вашингтону щодо постачання Україні озброєння не змінилася. «Постачання додаткового озброєння, на думку президента, тільки би призвело до подальшої ескалації ситуації, яка повинна бути вирішена дипломатичним шляхом», — заявив Ернест журналістам на саміті G7. А багато експертів якраз підкреслюють, що якраз виключення військового варіанту дозволяє Путіну робити те, що він хоче, анексувати територію іншої країни та продовжувати агресію на сході України.
У свою чергу, Ангела Меркель відзначила, що Росія порушила європейські цінності, коли анексувала Крим і втрутилася у конфлікт на сході України. «І саме тому, як ми це на сьогодні бачимо, повернення Росії зараз не є можливим», — цитує слова Меркель агентство AFP. Водночас, канцлер Німеччини додала, що поки не бачить, як можна подолати цей «бар’єр», який перешкоджає поверненню Москви до «Групи семи».
Як нагадує «Німецька хвиля», президента Росії Володимира Путіна вже другий рік поспіль не запрошують на саміти провідних індустріальних країн через анексію Росією Криму та роль Москви в конфлікті на сході України. Меркель також додала, що у G7 розглядають Росію як партнера у питанні переговорів щодо ядерної програми Ірану, війни в Сирії або конфлікту в Україні в «нормандському форматі». Однак після завершення саміту Меркель все ж таки заявила, що в разі необхідності, антиросійські санкції будуть посилені. «Проте ми хочемо зробити все можливе для того, щоб просувати політичне вирішення конфлікту, яке було погоджено в Мінську», — зауважила канцлер Німеччини.
Прем’єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон висловив сподівання, що позиція Європи щодо антиросійських санкцій залишиться незмінною, не дивлячись на те, що вони «впливають на всіх нас». «Проте Британія, незважаючи на перевагу в сфері фінансових послуг, не дозволила цьому стати на шляху рішучої реакції на агресію, яку підтримує Росія, і думаю, що інші країни повинні зробити так само», — наголосив Кемерон.
«ІСНУЄ ШАНС, ЩО КОНГРЕС УХВАЛИТЬ ЗАКОН, ЯКИЙ ДОЗВОЛИТЬ ПОСТАЧАННЯ СМЕРТОНОСНОЇ ОБОРОННОЇ ЗБРОЇ УКРАЇНІ»
Джон ХЕРБСТ, екс-посол США в Україні, член Американської Ради, Вашингтон:
— Це добре, що після зустрічі президента Обами з канцлером Меркель Білий дім виступив із заявою, що санкції проти Росії повинні залишатися до повної реалізації Мінських домовленостей, в тому числі до відновлення повного суверенітету України.
Адміністрація Обами відіграє важливу керівну роль у введенні санкцій проти Росії; але вона не хоче надати Україні військову техніку, яка їй необхідна в тому числі — протибатарейні РЛС для ракет і протитанкового озброєння — потрібного для зменшення українських втрат і допомогти Україні зупинити подальшу агресію Кремля. У той же час, Конгрес стає все більш стурбований щодо неспроможності адміністрації зробити це. Існує дуже хороший шанс, що Конгрес ухвалить закон, який дозволить у цьому році поставки смертоносної оборонної зброї Україні та надасть кошти на закупівлю такої зброї.
Я не знаю причини відставки пані Тальявіні; але це додає до враження, що другі Мінські домовленості, умовно кажучи, розірвано на шматки. Москва порушила ці домовленості, починаючи від 15 лютого, коли відбувся наступ на Дебальцеве, яке було захоплено через кілька днів по тому. Відтоді щодня відбувається порушення режиму припинення вогню з боку Москви та її ставлеників на Донбасі. За минулий тиждень Кремль значно посилив насильство, намагаючись захопити Маріїнку.
«ВАЖЛИВО, ЩО ЄС Й НАДАЛІ ЗДІЙСНЮЄ ТИСК НА РОСІЮ І ОДНОСТАЙНО ВИСТУПАЄ ЗА ПРОДОВЖЕННЯ САНКЦІЙ»
Ролан ФРОЙДЕНШТАЙН, заступник директора Центру Мартенса (Брюссель):
— У Європейському Союзі немає нині консенсусу щодо посилення санкцій проти Росії. Однак, той факт, що сепаратисти і досі не атакували Маріуполь, якраз і свідчить про те, що санкції діють. Це важливо, що ЄС продовжує тиск на Росію і одностайно виступає за продовження санкцій. Однак йдеться про збереження вже існуючих обмежень, а не їх посилення. Утім, Путін добре знає, якщо сепаратисти підуть в атаку і захоплять нові території, то тоді санкції будуть посилені. Це свого роду стримування.
«ПУТІНА МАЄ ХВИЛЮВАТИ ПИТАННЯ ЙОГО ЖИТТЯ ЧИ СМЕРТІ, А НЕ ПРИСУТНОСТІ В ЯКИХОСЬ ФОРМАТАХ...»
Володимир ГОРБАЧ, політичний аналітика Iнституту Євроатлантичного співробітництва:
— Зараз Путіна має хвилювати питання його життя чи смерті, а не присутності в якихось форматах. Заяви Туска чи Кемерона не матимуть ніякого значення для Росії. Вона не збирається виконувати Мінські домовленості. Не треба чекати кінця року — Москва вже зараз виходить з них і створює нову стратегічну ситуацію.
ДО РЕЧI
Коли верстався номер, канцлер ФРН Ангела Меркель заявила, що санкції щодо Росії можуть бути посилені, якщо ситуація на сході України погіршиться. «Ми готові в разі необхідності до нових санкцій проти Росії, але ми цього не хочемо», — сказала А.Меркель учора на прес-конференції за підсумками саміту G7 в Ельмау. При цьому вона висловила впевненість у тому, що криза в Україні має лише політичне рішення. У той же час, за її словами, на саміті «сімки» питання про посилення санкцій не обговорювалося. «Ми не говорили про посилення санкцій. На Європейській Раді в березні було досягнуте політичне рішення, й ми повідомили, що санкції будуть продовжені на період виконання мінських угод», — сказала А.Меркель.
У підсумковому комюніке саміту G7 наголошується: «Ми знову підтверджуємо наше засудження нелегальної анексії Кримського півострова Російською Федерацією і знову підтверджуємо політику невизнання цього. А також у цьому підсумковому документі говориться: «Ми занепокоєні недавнім зростанням насильства вздовж лінії зіткнення; ми знову закликаємо всі сторони до повної пошани й імплементації режиму припинення вогню й відведення важкого озброєння».
Крім того, G7 планує заснувати групу підтримки України. «Ми звернулися до послів країн «групи семи» в Києві із закликом заснувати групу підтримки України. Її завданням буде просування процесу реформ через сприяння й консультації. Ми підтримуємо кроки українського уряду, спрямовані на реалізацію структурних реформ. Ми підкреслюємо прихильність спільній роботі з міжнародними фінансовими інститутами й іншими партнерами щодо забезпечення фінансової та технічної підтримки Україні», — наголошується в декларації.
