Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Трамп. Прогнози

Експерти «Дня» — про перші заяви та дії 45-го президента США
24 січня, 2017 - 10:10
ФОТО РЕЙТЕР

У всьому світі з великою увагою стежать за першими діями 45-го президента США Дональда Трампа, який минулої п’ятниці обійняв посаду глави найпотужнішої у світі держави. Дуже сильним сигналом для певної частини світу, зокрема України, виявилось те, що першим указом нового глави стало призначення відомого своєю жорсткою позицією щодо Росії відставного генерала Джеймса Маттіса на посаду глави Пентагону. Другим указом він призначив також відставного генерала морської піхоти Джона Келлі на посаду міністра внутрішньої безпеки Штатів. Очікується, що посаду державного секретаря без особливих труднощів обійме колишній глава ExxonMobile Рекс Тіллерсон, який на слуханнях назвав Росію загрозою для США.

З другого боку, в неділю Дональд Трамп заявив, що Вашингтон незабаром перегляне умови угоди про вільну торгівлю між США, Канадою та Мексикою. При цьому глава Білого дому наголосив, що у нього вже визначені зустрічі з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо і президентом Мексики Енріке Пенья Ньєто.

Але разом з тим під великим питанням залишається позиція Трампа щодо Росії, зокрема чи справді новий американський президент може піти на скасування санкцій в обмін на скорочення ядерної зброї, як він про це сказав кілька днів тому.

Позитивним сигналом у цьому відношенні є намір сенату США не допустити скасування нинішньою адміністрацією Білого дому запроваджених попередньою адміністрацією Барака Обами санкцій стосовно Росії. Як повідомило видання Politico, найближчим часом сенатор-республіканець Джон Маккейн та лідер демократичної меншості в Сенаті Чак Шумер представлять відповідний законопроект, який покликаний унеможливити скасування санкції щодо РФ нинішнім президентом США Дональдом Трампом без згоди на те з боку Конгресу.

«День» звернувся до іноземних та українських експертів з проханням дати прогноз щодо зовнішньої  політики нової адміністрації США.

«ЦЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ НАМІРУ СТАВИТИ НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ США ПОНАД УСЕ»

Костянтин ГРИЩЕНКО, екс-міністр закордонних справ України:

— Це продовження передвиборчої риторики і, як було сказано, підтвердження наміру в центр політики адміністрації Трампа ставити національні інтереси Сполучених Штатів понад усе. Тобто підтвердження дії платформи, з якою він ішов на вибори. Нічого конкретного і змістовного, завдяки чому можна було б дати оцінку тому, що саме може бути практичним наповненням цього виступу або цієї політичної декларації, я не знайшов. А в зовнішній політиці було чітко заявлено, що будь-які переговори та відносини з іншими базуватимуться, перш за все, на тому, чи це вигідно Сполученим Штатам таким чином, як це розуміє президент Трамп та його команда. І для нашої влади, яка хоче розбудовувати відносини з новою адміністрацією, важливо не робити помилок.

«ВІДНОСИНИ МІЖ США ТА РЕШТОЮ СВІТУ, ШВИДШЕ ЗА ВСЕ, ЗМІНЯТЬСЯ»

Обрі Джюетт, професор, факультет політичних наук Університету Центральної Флориди:

— У мене склалося враження, що це були насправді дві промови. У першій половині він намалював похмуру картину Америки, а в другій — задав оптимістичний патріотичний тон, говорячи про всі поліпшення, які мають відбутися.

Основний месидж полягав у тому, що країна перебуває в поганому стані через те, що політики та інсайдери у Вашингтоні не змогли виконати свою роботу, але це зміниться тепер після обрання Трампа. Він має намір поставити Америку на перше місце з точки зору економіки, торговельних угод, робочих місць, інфраструктури, безпеки, військових, поліції та кордонів.

Хоча Трамп не говорив безпосередньо про відносини з великими іноземними країнами у своїй інавгураційній промові, він відзначив, що відносини між США та рештою світу, швидше за все, зміняться. США збираються діяти, виходячи, перш за все, зі своїх інтересів, коли йтиметься про економіку і безпеку. Я думаю, що на відносини між Росією та США чекає перезавантаження. Те ж саме може статися між Сполученими Штатами та Україною. Можна лише здогадуватися, чи працюватимуть початкові зусилля з відновлення відносин у більш довгостроковій перспективі. Кандидат Трамп виявився непередбачуваним, і президент Трамп, імовірно, теж буде непередбачуваним.

«ІМОВІРНИЙ ТРИКУТНИК ТРАМП — ПУТІН — СААКАШВІЛІ НЕ ВІЩУЄ НІЧОГО ДОБРОГО УКРАЇНІ»

Лінкольн МIТЧЕЛ, політолог, колишній професор Колумбійського університету, автор книжки The Democracy Promotion Paradox:

— Під час інавгурації президента Трампа виявилися примітними такі деталі.

По-перше, на телебаченні відносно меншою була глядацька авдиторія, і чисельність натовпу на самому заході була меншою, ніж на попередніх інавгураціях. Я не впевнений, що це має велике значення. Трамп програв всенародне голосування (за нього проголосували майже на три мільйони менше виборців, ніж за Гілларі Клінтон, але він переміг завдяки системі вибірників, отримавши більше їхніх голосів. — Авт.), його не любить американський народ, тож не дивно, що натовп на його інавгурації був меншим, ніж зазвичай. До того ж, люди по-різному сприймають ЗМІ та рейтинги, тож все це може бути дещо оманливим.

По-друге, зазвичай президенти використовують інавгураційну промову, щоб залучити тих американців, які голосували за того кандидата, який програв, і забезпечити основу для їхнього президентства в політичній історії. Трамп не зробив жодної з цих речей.

По-третє, Трамп намалював картину США як свого роду зону антиутопічного лиха, що далеко від істини. Наприклад, незважаючи на те, що Трамп сказав про наші міста, вони є більш безпечними, ніж у будь-який час протягом десятиліть. Економіка країни хоч і потерпає від недоліків, але все ще перебуває в набагато кращій формі, ніж чотири роки тому.

По-четверте, про зовнішню політику в його промові. Президент Трамп окреслив своє президентство, яке має базуватись на прагненні домовитися про вигідніші торговельні угоди для США й водночас має бути менш пов’язаним із рештою світу. Він не перший президент, який обіцяв останнє, але події та обставини подеколи ускладнюють досягнення цієї мети.

Що ж до ключової фрази Трампа: «Америка понад усе». Вона була гаслом тих, хто в 1939 — 1941 роках хотів зупинити США від участі у Другій світовій війні. Але тоді йшлося про більше. Фраза «Америка понад усе» також була завуальованою атакою на американських євреїв, які, як очікувалося, агітуватимуть за втягнення США у війну. Це було неявне звинувачення євреїв у нелояльності щодо США через намір втягнути нашу країну в чужу війну. Рух «Америка понад усе» після цього був дискредитований упродовж багатьох десятиліть, але ця фраза — глибоко образлива для літніх американських євреїв. З огляду на те, що промову було написано антисемітським помічником Трампа Стівом Бенноном, тут немає з чого особливо дивуватися, але це, тим не менш, є тривожним.

Вочевидь, ще зарано знати, якою буде зовнішня політика адміністрації Трампа, але він, здається, хоче збалансувати жорстку торговельну політику, меншу американську роль у світі, більшу військову роль на Близькому Сході й бажання перевернути чи реструктурувати чинний Альянс та міжнародні організації. Це величезне завдання, яке не має внутрішньої логіки або причини. Знову ж таки, ми повинні чекати, щоб побачити, що відбуватиметься, але ми очікуємо затвердження Рекса Тіллерсона на посаді держсекретаря і продовження вироблення Трампом політики щодо Росії, яка дуже відрізняється від політики попередніх американських президентів. Це створить багато проблем для України. Додатковим джокером для України є те, що колишній губернатор Одеси, Михайло Саакашвілі, докладає всіх зусиль, щоб відновити свої особисті зв’язки з Трампом. Трикутник Трамп — Путін — Саакашвілі, який є набагато більш імовірним, ніж це здається на перший погляд, не віщує нічого доброго Україні.

Можливо, найважливішою річчю, яка сталася після інавгурації, були масштабні протести в суботу. Майже три мільйони американців протестували проти нового президента того дня. Великі марші відбулися в наших великих та прогресивних містах: у Нью-Йорку, Вашингтоні, Чикаго, Сан-Франциско і в невеликих містах, як, наприклад, Хелена, штат Монтана, та Анкорідж, штат Аляска. Цього ніколи не траплялося раніше, і це відображає той факт, що багато американців справді занепокоєні не так тим, що їхня партія програла вибори, як недемократичними діями і намірами нової адміністрації.

Микола СІРУК, «День»
Газета: