Днями в Естонії відбувся круглий стіл, присвячений 100-річчю новітньої української державності. Варто зазначити, що Естонія послідовно підтримує українців, наші євроінтеграційні та євроатлантичні прагнення, що було підтверджено торік під час візиту Президента України Петра Порошенка до Таллінна та зустрічі з президентом Керсті Кальюлайд. Тоді глава нашої держави зазначив, що Естонія — країна, яка найбільше допомагає Україні з розрахунку на душу населення, повідомляється на сайті МЗС.
«МИ ВИРІШИЛИ ДАТИ ПОШТОВХ, ЩОБ УКРАЇНЦІ ЗВЕРТАЛИСЯ ДО СВОЄЇ ІСТОРІЇ»
«День» поспілкувався із головою Конгресу українців Естонії Вірою КОНИК щодо актуальних питань українсько-естонської співпраці, а розпочали ми розмову з питання про те, як виникла ідея провести круглий стіл:
— 22 січня — знакова дата для української історії. У цей день 1918 року було проголошено незалежність Української Народної Республіки (УНР), а 22 січня 1919 року — це день злуки західних і східних земель у єдину державу. Тому наша ідея лежить на поверхні, оскільки я вважаю, що українська державність у новітній історії бере початок із 22 січня 1918 року.
Естонія та інші країни Балтії цього року відзначають 100-річчя своєї незалежності; в Естонії її проголосили 24 лютого 1918 року. Ці країни дуже трепетно і з гордістю ставляться до своєї незалежності, й її сторіччя відзначається на державному рівні. В Естонії весь 2018 рік пройде під знаком цієї дати, до якої вона почала готуватися ще заздалегідь.
Як відомо, 1940 року Естонія була анексована Радянським Союзом і відновила свою державність 20 серпня 1991 року, й цей день внесено до календаря як День відновлення незалежності. Тобто естонці відзначають і проголошення, й відновлення державності, оскільки обидві дати важливі. А українським історикам і політикам можна було б подумати над тим, щоб 22 січня відзначати як День незалежності України.
Спілкуючись із українцями в Естонії, я зрозуміла, що люди знають дуже мало про цей період в історії України. Тому ми вирішили дати хоч трішки інформації про це та дати поштовх до того, щоб українці зверталися до своєї історії.
«ПЕРІОД СКОРОПАДСЬКОГО ПЕРЕГУКУЄТЬСЯ З ТЕПЕРІШНІМИ ПОДІЯМИ В УКРАЇНІ»
— Кого було запрошено до участі в круглому столі?
— На жаль, на круглий стіл, який організувало українське земляцтво Естонії, ми не змогли запросити історика з України. Однак у нас є й свої сили. На заході виступала вчителька історії Мирослава Бучко, яка була репресована й знає українську історію. Крім того, була доповідь радника українського посольства, який зробив короткий огляд процесу становлення Української держави, наголошуючи на важливості єдності країни. Він також згадав визначного українського діяча В’ячеслава Чорновола, ювілей якого нещодавно відзначався. Професор Євген Цибуленко проаналізував причини невдачі, якої зазнали борці за незалежність України в 1917—1920 роках, зазначивши, що українці сьогодні повинні врахувати уроки минулого й не повторити помилок своїх попередників. Розповідаючи про період Гетьманату, доповідач зупинився на постаті Павла Скоропадського. Це дуже суперечлива й цікава особистість. Я сама зараз читаю спогади Павла Скоропадського, й багато чого стає більш зрозумілим про цей дуже складний і насичений період в українській історії, тим більше, що він перегукується з теперішнім періодом, адже Україна зараз також відстоює свою незалежність. Паралелі з історичними подіями Визвольних змагань українців прослідковуються з боротьбою грузинського народу за незалежність, про що присутні дізналися із розповіді представника грузинського товариства Зази Церетелі. На заході був показаний документальний фільм із циклу «Історична правда» Вахтанга Кіпіані; присутні також послухали стрілецькі пісні, адже українські січові стрільці брали участь у визвольних змаганнях. Цікавою була дискусія присутніх щодо подій сторічної давнини й сучасних.
«ЕСТОНСЬКІ ПОЛІТИКИ ЗАВЖДИ ПІДТРИМУЮТЬ УКРАЇНУ НА МІЖНАРОДНОМУ РІВНІ»
— В Україні все ще триває війна. Чи усвідомлюють естонці, що саме відбувається на сході України, та хто є ворогом?
— Естонці дуже добре усвідомлюють це. Ця країна зараз дуже допомагає Україні. Естонія щороку виділяє на гуманітарну допомогу Україні досить значну, як для цієї країни, суму. Починаючи з Майдану, приймає поранених на лікування, українські воїни проходять реабілітацію у військових шпиталях, за підтримки Міністерства оборони Естонії організовано навчання українських військових медиків. Громадська організація Vaba Ukraina («Вільна Україна») збирає серед людей і різних фондів кошти, на які купує сучасні аптечки та медичне обладнання й відправляє їх у військові шпиталі. Волонтерські організації організовують табори для дітей на сході України. Тут варто відзначити значну роль талліннського Центру української культури, який є партнером Естонської держави щодо реалізації гуманітарних проектів, спрямованих на допомогу Україні. Естонські політики завжди підтримують Україну на міжнародному рівні. А в Таллінні з жовтня 2014 року відбувається безстрокове пікетування посольства Росії, ініціаторами якого були естонці й до якого пізніше приєдналися українці. Раніше акція відбувалася раз на тиждень, але в зимовий період кількість акцій було зменшено до одного разу на місяць. Отже, підтримка дуже сильна. В Естонії вважають, що Україна стоїть на захисті не лише своєї незалежності, а й незалежності Європи, зокрема країн Балтії, які також є дуже вразливими до російської агресії.
І ось на цьому тлі в естонських медіа нещодавно з’явилася інформація про те, що Україна внесла Естонію до списку п’яти офшорних країн. Ця новина була для всіх великою несподіванкою. Адже така постановка питання дуже ускладнить економічні відносини між Україною та Естонією. Міністр закордонних справ Естонії Свен Міксер виступив із досить різкою заявою з цього приводу й вкотре наголосив, що відносини України й Естонії були й залишаються дуже добрими, а такий, явно недружній, акт абсолютно незрозумілий як для політикуму, так і для естонського суспільства. Зараз питання з’ясовує естонське посольство в Києві та українські посадовці; ми сподіваємося, що це якесь непорозуміння, й проблему буде вирішено.
— Естонію вважають експертом у боротьбі з кіберзлочинністю. Як зараз ведеться боротьба з кіберзлочинністю в Естонії та яким досвідом вона могла б поділитися з Україною?
— В Естонії діє міжнародний Центр кіберзахисту, в роботі якого беруть участь 18 країн. Поштовхом до його створення стали масові заворушення російськомовної молоді 2007 року в зв’язку з перенесенням пам’ятника радянському солдатові з центру Таллінна на військовий цвинтар. Це були досить серйозні акції, які вдалося нейтралізувати. Очевидно, що вони були інспіровані з боку Росії. Непрямим доказом цього стали кібератаки, які через кілька днів після заворушень були скоєні на естонські сервери державних установ, зокрема на президентський. Було доведено, що електронні системи атакували з боку Росії. Тодішній президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес доклав чималих зусиль для відкриття Центру кіберзахисту, й 2008 року Рада НАТО акредитувала його в Таллінні. Він працює на постійній основі; з його роботою знайомляться різного статусу закордонні делегації, які відвідують Естонію, зокрема й українські. Там фахівці можуть вивчати досвід Естонії в цій галузі.
Естонія готова ділитися з Україною своїм досвідом не лише в цій сфері, вона пропонує знайомитися й переймати естонські алгоритми щодо реформування різних галузей суспільного та економічного життя. Велике зацікавлення українці виявляють до естонської системи електронного врядування. Естонія дуже охоче й щиро ділиться з Україною своїм досвідом.
«ЕСТОНІЯ ГОТОВА ПЕРЕДАВАТИ УКРАЇНІ СВІЙ ПОЗИТИВНИЙ ДОСВІД»
— Естонія є членом і ЄС, і НАТО. Яким досвідом у цьому плані могла би поділитися Естонія з Україною? І як ставляться естонці до євроінтеграційних прагнень України?
— Естонія всебічно підтримує Україну в її євроатлантичних прагненнях у всіх міжнародних інституціях, таких як ООН, Рада Європи, ОБСЄ та інші. На всіх світових форумах вона завжди виступає на захист України. Як я вже говорила, Естонія готова передавати Україні свій позитивний досвід у всіх сферах, які цікавлять українців, зокрема щодо оптимізації законодавства відносно вимог ЄС, реформування армії у відповідності до стандартів НАТО тощо. В Естонії дуже розвинута система Сил самооборони, так звана Kaitseliit, яка передбачає дуже хороші вишколи. Членами Kaitseliit є значна частина естонського населення — це дуже серйозний резерв на випадок воєнного конфлікту чи навіть стихійного лиха. Водночас естонські військові говорять про те, що Україна вже має свій практичний досвід ведення бойових дій, тому Естонія може вчитися цього досвіду в України.
До речі, до Естонії приїжджало багато українських фахівців для ознайомлення з реформуванням у медичній галузі, у сфері управління, в пенсійній системі
Естонія справді відкрита. Вона визнала Україну серед шести інших держав своїм стратегічним партнером. Діє програма підтримки цих країн, зокрема, з боку МЗС. Щорічно оголошується конкурс проектів щодо надання гуманітарної допомоги державам-партнерам, а також коштів для розвитку співпраці з ними. Приміром, існує програма щодо навчання працівників місцевих самоврядувань, за цією програмою в Естонії побували делегації з Чернігівської, Івано-Франківської та інших областей. В Естонії, як і в Україні, відбувалася адміністративна реформа. На мій погляд, процес реформування був добре продуманий і передбачав різні заохочувальні методи для успішного об’єднання громад. Цей досвід українцям варто було б запозичити.
