Кілька днів тому вже, до речі, не вперше Посол України у Фінляндії Андрій Олефіров відвідав один із найбільших університетів Фінляндії — Університет Турку, де прочитав півторагодинну лекцію «Українська криза в європейсько-російському контексті» та відповів на питання студентів і працівників університету. Найчастіше в аудиторії звучали питання про ситуацію на Донбасі та в Криму, зокрема кілька разів студенти цікавились становищем переселенців. Не обійшлося і без питання про підготовку до міжнародного пісенного конкурсу Євробачення, також цікавились, чи є загроза провокацій. На що Олефіров впевнено відповів, що не бачить небезпеки для бажаючих відвідати Київ у травні, адже столиця розташована доволі далеко від лінії фронту.
Український посол є одним з найактивніших дипломатів, що ведуть особисті сторінки в соцмережах. А кілька днів тому навіть став першим за активністю в Twitter амбасадором. Посол постійно публікує на своїх сторінках в Twitter та «Фейсбуці» цікаву інформацію про українських культурних діячів, за допомогою чого розповідає про Україну всьому світу.
— Пане посол, якою, на ваш погляд, є роль соціальних мереж у просуванні позитивного іміджу України за кордоном?
— Однозначно ця роль є дуже великою. Я не маю жодних сумнівів у тому, що це допомагає покращити імідж України у світі. Більше того, я переконаний, що це допомагає мені виконувати свої службові обов’язки. Яким чином? Наприклад, я знаю дуже багатьох журналістів практично в кожному великому місті Фінляндії. І з ними я познайомився через Twitter. Коли читаєш людей, які пишуть про Україну, розумієш, що, очевидно, вони цікавляться Україною. От саме з ними я знайомий. Також це допомагає мені принаймні раз на два тижні публікувати статті, мої коментарі, оголошення про певні події. Зокрема, завдяки таким оголошенням про заходи дізнається більше людей, от сьогодні на лекції був присутній представник Turun Sanomat (одна з найбільших газет Турку і регіону Варсінайс-Суомі). І друге — це може допомогти в комунікаціях і з політиками. Врешті-решт навіть про зустріч так набагато простіше домовитися.
— На вашу думку, коли це стало настільки популярним?
— Два останні роки, коли я перебуваю тут, це актуально для мене. Поки працював в Україні, я не бачив можливостей для поширення якоїсь інформації. За кордоном ти перебуваєш в іншій ситуації. А соцмережі допомагають поширити знання про Україну і навіть дізнатися про інтереси інших. Звісно, є і критики. Простіше всього сказати, що от дармоїд, нічого не робить, тільки в Twitter сидить. Треба розуміти, що інтелектуальна праця — це не тільки дипломатія. Соціальні мережі — це джерело інформації в першу чергу, звідки можна дізнатися про події моментально, перш ніж це буде опубліковано будь-де.
— Чи пишуть вам у соціальних мережах фіни і що саме запитують?
— Так, звісно пишуть. Деякі запитують дуже відверто, чи безпечно їхати в Київ у травні на Євробачення. Я — киянин, тому кажу їм, що саме в травні й треба їхати, щоб побачити, як цвітуть каштани. Це жартома. А взагалі спочатку багато висловлювали співчуття, зараз багато хто бачить, що ми стаємо на ноги все більше, і висловлює свою підтримку. Це дуже приємно, бо, знаєте, інколи від співчуття до підтримки — дуже великий шлях.
