Славетний вчений свого часу Леонардо да Вінчі збагатив проникливими спостереженнями й здогадками майже всі галузі знань. Але як здивувався б геній, якби дізнався, що численні його винаходи використовуються навіть через 555 років після його народження. Хоч як це дивно, лише один винахід да Вінчі здобув визнання за його життя — коліщатковий замок для пістолета, який заводився ключем, пишуть РіА «Новости». Спочатку цей механізм був мало поширений, але вже в середині XVI століття набув популярності у дворян, особливо в кавалерії, що навіть позначилося на конструкції лати: максиміліанівські обладунки заради стрільби з пістолетів почали робити з пальчатками замість рукавиць. Коліщатковий замок для пістолета, винайденого Леонардо да Вінчі, був настільки досконалим, що продовжував використовуватися і у XIX столітті.
Але, як це часто буває, визнання до геніїв приходить через віки: багато його винаходів були доповнені й модернізовані, а тепер використовуються в повсякденному житті. Наприклад, Леонардо да Вінчі створив пристрій, що може стискати повітря й проганяти його по трубах. У цього винаходу дуже широкий спектр застосування: від розпалювання печей до... вентиляції кімнат.
Леонардо — не перший вчений, якого зацікавила можливість людини тривалий час залишатися під водою. Наприклад, Леон Баттіста Альберті планував підняти деякі римські судна з дна озера Немі. Леонардо ж пішов далі просто планів: він створив проект водолазного костюма, який виготовлявся з водонепроникної шкіри. Він мусив мати велику нагрудну кишеню, яка заповнювалася повітрям для збільшення об’єму, що полегшувало підйом водолаза на поверхню. Водолаз у Леонардо був забезпечений гнучкою дихальною трубкою, яка з’єднувала його шолом із захисним плавучим куполом на поверхні води (зробленим переважно з тростини зі шкіряними з’єднаннями).
Загальновідомо, що Леонардо да Вінчі також розробив креслення «предка» сучасного вертольота. Радіус гвинта мав становити 4,8 м. За планом вченого, він мав металеве окантування й полотняне покриття. Гвинт приводився в рух людьми, які ходили навколо осі й штовхали важелі. «Я думаю, що якщо цей гвинтовий механізм добротно зроблений, тобто зроблений з накрохмаленого полотна (щоб уникнути розривів) і швидко розкручений, то він знайде собі підтримку в повітрі і злетить високо вгору», — писав да Вінчі у своїх роботах.
Одна з найнеобхідніших речей для навчання людини плавання — рятувальне коло. Цей винахід Леонардо залишився практично без змін.
Для прискорення плавання вчений розробив схему перетинкових рукавичок, які згодом перетворилися на загальновідомі ласти.
Важко повірити, але для полегшення праці робочих Леонардо вигадав... екскаватори, які швидше були призначені для підйому й транспортування виритого матеріалу, ніж для риття як такого. Як передбачають вчені, екскаватори могли знадобитися для проекту відведення ріки Арно. Передбачалоться вирити рів завширшки 18 м і завдовжки 6 м. Малюнки винахідника дають уявлення про розміри машини та каналу, який належало викопати. Підйомний кран зі штангами різної довжини був цікавий тим, що міг використовуватися з декількома противагами на двох або більше рівнях екскавації. Стріли крана розгорталися на 1800 і перекривали всю ширину каналу. Екскаватор встановлювався на рейки й, у міру просування робіт, пересувався вперед за допомогою гвинтового механізму на центральній рейці.
Один iз найбільш знаменитих малюнків Леонардо представляє древні розробки автомобіля. Саморушний віз мав рухатися за допомогою складного арбалетного механізму, який передавав би енергію приводам, сполученим iз кермом. Задні колеса мали диференційовані приводи й могли рухатися незалежно. Четверте колесо сполучене з кермом, за допомогою якого можна керувати возом. Спочатку цей транспортний засіб призначався для розваги королівського двору й відносився до того ряду саморушних машин, що були створені іншими інженерами середньовіччя та Відродження.
Деякі винаходи вченого людство наважується випробувати лише тепер: наприклад, у норвезькому містечку Ас 2001 року був відкритий 100-метровий пішохідний міст, створений за проектом Леонардо да Вінчі. Це був перший випадок за 500 років, коли архітектурний проект майстра, що набагато випередив свій час, був реально втілений. Леонардо да Вінчі спроектував цю споруду для турецького султана: міст мали перекинути через затоку Золотий Ріг у Стамбулі. Якби проект був реалізований, цей міст був би найдовшим мостом свого часу — його довжина становила 346 метрів. Однак Леонардо не вдалося реалізувати свій проект — султан Баязет II відмовився від пропозицій флорентійського художника.
Щоправда, новий міст поступається своєму середньовічному прототипу за довжиною — 100 м замість 346 — однак він точно повторює всі конструкторські й естетичні переваги проекту Леонардо. Цей міст служить пішохідним переходом, перекинутим на висоті 8 м над автострадою Е, на 35 км південніше Осло. Під час його будівництва довелося поступитися тільки однією задумкою Леонардо да Вінчі — в ролі будівельного матеріалу було використане дерево, тоді як 500 років тому міст планувалося збудувати з каменя.
У 2002 р. у Великiй Британії також був відтворений один iз винаходів великого Леонардо да Вінчі: в небі над графством Суррей був успішно перевірений прообраз сучасного дельтаплану, зібраний точно за його кресленнями.
Випробувальні польоти з пагорбів Суррея здійснила двічі чемпіон світу з дельтапланеризму Джуді Ліден. Їй вдалося підняти «протодельтаплан» да Вінчі на максимальну висоту — 10 м і протриматися в повітрі 17 секунд. Цього було достатньо, щоб довести, що апарат насправді працює. Польоти були проведені в рамках експериментального телевізійного проекту. Апарат відтворив за знайомими всьому світу малюнками 42-літній механік з Бедфордшира Стів Робертс. Середньовічний дельтаплан нагадує зверху скелет птаха. Він зроблений з італійської тополі, тростини, сухожиль тварин і льону, оброблених глазур’ю, отриманою на основі виділень жуків.
Сама по собі літальна машина виявилася далекою від досконалості. «Управляти нею було майже неможливо. Я летіла туди, куди дув вітер, і не могла нічого з цим зробити. Напевно, так само почувався випробувач першого в історії автомобіля», — розказала Джуді.
Як вважав Леонардо да Вінчі, «якщо в людини є тент з щільної тканини, кожна зі сторін якого становить 12 довжин руки, й висота — 12, то вона може стрибнути, не розбившись з будь-якої значної висоти». Випробувати цей апарат йому самому не вдалося, проте в грудні 2000 року британський парашутист Адріан Ніколас у Південній Африці спустився з висоти 3 тис. метрів з повітряної кулі на парашуті, зробленому за ескізом Леонардо да Вінчі. Спуск пройшов успішно.
