На честь 125-річчя від дня народження одного з найвідоміших художників та співзасновника закарпатської школи живопису Йосипа Бокшая його сьогоднішні колеги по мистецькому цеху влаштували ювілейну персональну виставку, яку цими днями відкрили у музеї його імені. Фахівці твердять, що нинішня експозиція є чи не найкращою з усіх досі представлених.
За словами директора музею, онука великого майстра Франциска Ерфана, до нинішньої експозиції увійшло 110 полотен виконаних у різні часи та у різних стилях, серед яких є й такі, що експонуються уперше, а також архівні матеріали, документи та світлини.
За своє тривале і надзвичайно продуктивне творче життя (а намалював він більше 1000 полотен), талановитий художник спробував себе чи не в усіх жанрах і стилях, створивши низку монументальних шедеврів. Але, за оцінками фахівців, найбільшого успіху Й. Бокшай досяг у сакральному живописі. Найвищим його досягненням у цій царині є розписи греко-католицького Хрестовоздвиженського кафедрального собору в Ужгороді.
Займатися сакральним мистецтвом, на думку Ф.Ерфана, його діда спонукали події Першої світової війни, учасником якої він був. Після закінчення 1914 року навчання у Будапештському королівському художньому інституті у перші ж дні війни Й. Бокшая мобілізували до австро-угорської армії. 24 березня 1915 року поблизу містечка Турка Львівської області він потрапив у російський полон, який відбував у Туркестані, Казахстані, Узбекистані, а останньою зупинкою перед звільненням був Верхньодніпровськ тодішньої Катеринославської губернії. Навесні 1918 року його, разом з іншими військовополоненими, привезли до Праги. Людина, котра пропустила через власну свідомість війну, убивства, муки, насилля і несправедливість, — не могла не відреагувати на ці проблеми людства у своїй творчості.
УЖГОРОДСЬКИЙ ЗАМОК
На жаль, сьогодні більшість монументальної сакральної спадщини на Закарпатті втрачена або занедбана, на відміну від численних робіт майстра в Угорщині та Словаччині, оскільки за комуністичного режиму частина храмів із розписами Й. Бокшая була знищена, — каже мистецтвознавець Олена Приходько. Ті ж сакральні роботи корифея, які нині зберігаються у Закарпатському художньому музеї, на початку 1950-х років мали бути вилучені з фондів і знищені, оскільки за соціалізму вони були «шкідливими». На щастя, і в ті часи знайшлися люди, котрим вдалося сховати безцінні полотна і тільки у часи Незалежності їх вилучили із запасників та показали широкому загалу.
Якщо говорити про монументальні живописні полотна, які сьогодні по праву можна вважати національним культурним надбанням, то їх важко віднести до якогось одного періоду, адже роботу над цими полотнами художник починав ще у довоєнний період, а завершив уже у радянські часи.
Ювілейну виставка Йосипа Бокшая «Людина віри. Художник правди» у залах Закарпатського художнього музею охочі зможуть оглянути до 7 грудня.
