Одними з перших читачів сайта «Дня» уночі 7 лютого цього року стали мешканці Канади, США і... чомусь Франції. Далі з нами традиційно починали день тисячі читачів з України, Білорусі, Чехії, Польщі, Італії, Росії та Німеччини. Ближче до обіду помічаємо, що на сайт газети виходять сотні шанувальників з Австралії, Японії, Китаю і... Сінгапуру.
Сьогодні сайт «Дня» — це зручна платформа для пошуку оперативної інформації у стрічці новин (виокремлення тільки тих ключових подій, про які дійсно варто знати), «фоліант» екстрактів якісної публіцистики (адже газетні аналітичні матеріали та ексклюзивні інтерв’ю адаптовані для читання з будь-якого виду гаджетів), це майданчик для дискусії в коментарях під статтями, традиційно цікаві опитування, інфографіка, цитатник «Дня», інтелектуальний календар, проект «День-TV» і, безумовно, авторитетні блогери, якими газета, без перебільшення, пишається. Підпроектом сайта «Дня» стала просвітницька платформа «Україна Incognita», де зібрані статті на історичну тематику, опубліковані в газеті за весь період її існування. Це самостійний інтернет-проект, який уміщає в собі чималу кількість різноманітних та цікавих рубрик — інакше кажучи, «проектів у проекті», наприклад «Музеї он-лайн». Через один клік користувач може відвідати Музей Уласа Самчука, Музей гетьманства, Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського. На сьогодні в архіві музеїв «Дня» налічується понад 30 віртуальних екскурсій. А ще сайт «Дня» — клондайк усіх проектів видання: як взяти участь у фотоконкурсі, хто і на яких умовах може пройти стажування в Літній школі журналістики, кому вручатимуть цього року Премію імені Джеймса Мейса, як передплатити газету і глянець «Маршрут №1», де купити в онлайн-магазині книги з Бібліотеки видання... Всю цю інформацію легко знайти на сайті, якому вчора, 7 лютого, виповнилося 20 років.
ОЛЕГ КОЛЕСНИК, СЕРГІЙ ШАРИК, МИХАЙЛО СКУРАТІВСЬКИЙ
Історія становлення сайта видання — це, по суті, історія розвитку інтернет-журналістики в країні. Вперше у всесвітню мережу інтернет «День» вийшов 7 лютого 1997 року. «Тоді фактично газета «День» першою відкрила інформаційне вікно в Україну. Бо саме через наш сайт українцям у різних країнах стали доступні новини про нашу країну. Цікаво, що перші читачі були з Канади, — розповідає технічний директор редакції Олександр ПІСНИЙ. — Відтак саме завдяки інтернету інформація про Україну почала напряму потрапляти до читача за кордон. До слова, в інтерв’ю «Дню» українець у США, прародитель сучасного персонального комп’ютера Любомир Романків, поділився, що черпає інформацію про Батьківщину саме із таких онлайн-ресурсів, як «День».
За 20 років свого існування електронна версія «Дня» пройшла чотири етапи змін, розповідає Олександр Пісний. Перша версія — початкова — з’явилася 7 лютого 1997 року. «Тоді ми запустили перші чотири випуски газети в інтернеті. Наступного місяця — трохи більше. А навесні у нас з’явився повноцінний сайт. Утім, це тоді була просто електронна версія нашої газети. Газети заливалися на наступний день після виходу друкованої газети, — розповідає спеціаліст. — Пізніше, 1998 року, сайт перейшов в автоматичний режим роботи, коли матеріали одночасно надходили на друк і редакторам на сайт».
Приблизно в цей час газета починає виходити трьома мовами: українською, російською та англійською. Також окремо з’являється англомовна версія «Дня» — The Day, редактором якої сьогодні є Анна Мотозюк. І, як слушно раніше зазначала головний редактор «Дня» Лариса Івшина: «Уся Україна вчить англійську разом із «Днем». А весь світ, читаючи «День», вивчає Україну».
У 2000 році з’явилася друга версія сайта. Суттєво змінився зовнішній вигляд, дизайн. Наповнення теж оновилося — було додано стрічку новин. Через те, що сайт газети ставав усе популярнішим в Україні та світі, почала з’являтися реклама. Також на цьому етапі було створено веб-редакцію, до якої спочатку увійшли лише двоє працівників. Вже за п’ять років світ побачив третю онлайн-версію «Дня». «Тоді кардинально було змінено систему управління сайтом. Бо раніше сторінки робили за шаблоном. Було встановлено СМS, і стало набагато зручніше вибудовувати контент. І можна було розділити роботу між працівниками веб-редакції», — розповідає Олександр Пісний. Трохи згодом на сайт додали сервіс опитування, голосування, знову змінили дизайн, з’явилася сторінка головного редактора. Із 2013 року і по цей час працює остання версія сайта — четверта. І сьогодні сайт газети «День» — це вже повноцінний інформаційний портал, наповнений різноманітними рубриками та жанрами матеріалів. Водночас усі матеріали для друкованої, інтернет— та TV-версії готують працівники однієї редакції.
Ювілей сайта редакція зустріла з реальними планами подальшого розвитку онлайн-платформи. Сьогодні «День» — як зразок найкращого конвергентного медіа — дякує читачам за довіру та закликає всіх активніше долучатися до Інтелектуальних Сил України й читати газету в будь-якому зручному для вас форматі — передплативши паперову газету, ПДФ-версію чи скориставшись інтернет-сайтом.
Сьогодні чимало скептиків говорять, що паперова преса себе, мовляв, пережила і що найближчим часом газет у класичному розумінні більше не буде. Не будемо вдаватися в дискусію перспектив принту і наводити приклади мільйонних тиражів високорозвинених європейських і азіатських видань. Зауважимо лише, що кілька років тому випускниця Літньої школи журналістики «Дня» та викладач ЛНУ ім. І. Франка Юліана Лавриш доповідала на Міжнародній журналістській конференції про «День» як зразок найкращого конвергентного медіа в країні. А в оптимістичній перспективі таких ЗМІ сумнівів ні в кого не виникає.
