Чотири тисячі кілометрів подолали пішки французькі паломники Клавдія та Робер Местелани для того, щоб потрапити до «слов’янського Єрусалима» — міста Києва. На прес-конференції, організованій з цього приводу «Радіо Свобода», вони вітали журналістів українською: «Добрий день». Без акценту.
«Ми хотіли пройти через ті країни, які стали з першого травня членами Євросоюзу, й дійти таким чином до України, — пояснив мету своєї подорожі пан Робер. — Ми знали, що саме у Києві в 988 році відбулося хрещення Русі. Саме тому столиця України вважається однією із християнських столиць Європи. А по маршруту ми шукали християнське коріння у країнах, якими подорожували. У всіх цих країнах можна знайти багато розбіжностей, але спільне — це віра».
У подорож сім’я Местеланів вирушила 12 квітня, одразу після Великодня, з французького містечка Везле, знаменитого своїм монастирем. За п’ять з половиною місяців вже не молоді, але сильні духом французи дісталися Києва, пройшовши Швейцарію, Німеччину, Австрію, Угорщину, Словаччину, Чехію і Польщу. Пан Местелан каже, що за цей час його дружина зносила три пари взуття, а він — дві. Але найцікавіше — що у Відні пану Роберу лаштував взуття деякий пан Рубін із Одеси.
Польсько-український кордон — єдине місце, яке вони проїхали на авто. Пані Клавдія розповіла, що, потрапивши до України, вони були дуже вражені нашими людьми. «Українці — інші у своїй щедрості та зацікавленні. Подорожуючи Європою, нам декілька разів доводилося спати просто неба. А тут нам не дозволяли ночувати у спальних мішках, а стелили постіль (інколи навіть поступаючись своїм ліжком)». Крім гостинності, вони залишилися у захваті від української кухні (а французи знаються на цьому). А ще, за словами пана Робера, подорожувати Україною було значно безпечніше, ніж іншими країнами Європи. На запитання «Дня» про мовний бар’єр паломники відповіли, що до Австрії все було гаразд, а з Угорщини почалися труднощі. «Нас не розуміли, але ми намагалися знайти спільну мову. Вже в Україні люди часто самі здогадувалися, хто ми, і запрошували перекладача з англійської. В інших країнах так уважно до нас не ставилися», — констатує пан Робер. Словарний запас французів збагатився на вирази «добрий день», «дякую», «до побачення» та «як далеко до...» з наголосом на останніх «О».
За словами Клавдії Местелан, опинившись у центрі Києва, на Майдані Незалежності, вони відчули, що потрапили під заступництво архангела Михаїла. «За католицьким календарем свято святого Михаїла святкується 29 вересня. Для нас було великою несподіванкою, що Київ освячений цим святим, а ми прибули сюди у переддень цього свята», — каже пані Местелан.
Повернувшись додому, Клавдія й Робер Местелани планують провести декілька «круглих столів», а також написати книжку про це унікальне паломництво (Местелани везуть додому два томи подорожніх записів, проілюстрованих паном Робером). Додому вони вже полетять на літаку (із зупинкою в Римі). «Не можна, щоб нас застав сніг, як колись Наполеона», — жартує пан Робер.
