Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

4:1 на користь України

У Ялті пройшов фестиваль «Рупор»-2
13 серпня, 2003 - 00:00

Виявилося, що крім давнього історичного коріння та боргів за газ Україну й Росію об’єднує ще і рок-музика. Минулого тижня під патронатом президентів обох країн за підтримки «Таврійських ігор» і «Нового каналу» в Ялті відбувся другий рок-фестиваль «Рупор» (Россия — Украина: помним о родстве). Минулого року «рупорили» через море — у Сочі. Два цих фестивалі стали складовими Років України у Росії і навпаки.

Цього року Ялту відвідали п’ять російських і шість українських команд. Крім таких «монстрів», як «ВВ» та «БІ-2», «Грін Грей» та «Агата Крісті», «кричати» в попередник мегафона приїхали молоді команди «Таліта Кум», «Друга Ріка», «Звірі», «Неонавт». За день до початку «феста» музиканти встигли скупатися у морі чи басейні готелю, погуляти містом-курортом. Загалом — акліматизуватися. Один лише Найк Борзов сумно бродив холом готелю. Виявилося, що погонич «маленької конячки» десь загубив сумку з документами, і у нього виникли проблеми з поселенням.

Наступного дня на шістьдесятикіловатній сцені, розташованій на П’ятому причалі, з самого ранку музиканти програвали саунд- чеки. Гучна музика була орієнтиром дійства. Бажаючі побачити весь концерт «оптом» заздалегідь розташовувалися «на лінії фронту» перед сценою. Мисливці за автографами розмістилися «у тилу». До майданчика музиканти прибували катерами у кілька заходів і у супроводі сек’юріті потрапляли у «нейтральну» зону. Але фанати були настирливими і намагалися максимально використати блокноти і ручки. Так, мій колега зі столичного видання мимоволі став рок-зіркою. Кілька німфеток підбігли до нього за жаданим розчерком пера. З широкою усмішкою він виконував бажання всіх прагнучих. За кілька секунд нас оточив натовп, з якого лунало одне запитання: «А це хто?». Колегу я представив як соліста американської команди «Rage Against the Machine». Лише одиниці після цього відходили з усмішкою. Решта продовжували атакувати журналіста. За музичною обізнаністю дівчат можна було зробити висновок, що у нашій країні виступ будь- якого рок-музиканта — свято.

Як помітили деякі музиканти, на «Рупор» приїхало на порядок більше глядачів, ніж на київську «Чайку». Пристойна кількість нових колективів порадувала, але особливо публіку так ніхто і не здивував. Молоді російські та українські команди отримали свої аплодисменти, але тільки у тому обсязі, на який заслуговували. Єдині, кого б хотілося відзначити, — наша «Друга ріка». Після досить слабких кліпів й аранжувань на компакт-дисках живий виступ змінив думку про колектив. Соліст колективу Валерій на сцені був морським тайфуном, котрий обіцяли цими днями синоптики. Соло на трубі та молодецькі танці розігріли глядачів до потрібного стану. Найку Борзову, який виступав наступним, залишалося тільки не згасити напруження. Що і сталося. Після концерту, за словами очевидців, Найк зізнався, що це був один із його найкращих виступів. Потім настав час «Грін Грея». Старі пісні («Під дощем», «Аргументи і факти») на новий мотив, підігріті дощем феєрверків і здобрені новими хітами, стали стартом до вже негаснучого тріумфу. Слідом за ними «старички» — «Агата Крісті» зі своїм «косматым геологом» — виглядали років на п’ять молодше. Група «Скрябін», що виступала дев’ятою, не підтвердила морську легенду про «дев’ятий вал». За ідеєю, кожна дев’ята хвиля має бути сильніша за попередні. Чи то Кузьма втомився від частих концертів, чи то просто не було настрою, але танці «пінгвіна» були кволими. Депресивні «БІ-2» після «Скрябіна» «виїхали» тільки за допомогою саунд-треку до «Останнього героя» і «Полковнику ніхто не пише». Останню річ з назвою, запозиченою у Габріеля Гарсіа Маркеса, Льовi підспівував Гліб Самойлов з «Агати Крісті». Хедлайнери ж «Рупора» — «Воплі Відоплясова» — показали, як потрібно готуватися до фестивалів з подібною назвою та ідеологією. Свої хіти Олег Скрипка і К о приправив «Пачкою цигарок» Віктора Цоя і неформатним «Попсом» Єгора Лєтова. Підтвердженням правильного вибору хедлайнера став ліс рук і тисячі децибел овацій. На превелику радість глядачів, закривав майже семигодинний концерт традиційний салют.

Після концерту з вуст московських колег можна було почути, що українські колективи виглядали набагато веселіше і краще за російські. Хтось помітив, що «Рупор»-2 закінчився з рахунком 4:1 на користь наших земляків. Тобто глядач дуже гаряче прийняв чотири українські команди («Танок на Майдані Конго», «Друга ріка», «Грін Грей» і «ВВ») і лише одну російську «Агату Крісті». Але всі погодилися з думкою, що фестиваль вдався. Поки що невідомо, чи буде продовження цього музичного свята. Але напевно «Рупор»-3 відбудеться, якщо наступний рік назвуть «Роком України і Росії у світі».

Володимир ДЕНИСЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: