У дитинстві нам ніхто не забороняв вихвалятися або розмальовувати своє майбутнє найяскравішими фарбами: я стану успішним бізнесменом, талановитою актрисою, неперевершеним кухарем... З часом амбіції перевтілюються у внутрішні стимули. Запитання «Дня»:
Амбіції — це добре чи погано?
Валентина СТЕПОВА, співачка:
— Якщо людина дійсно хоче чогось серйозного досягти в житті, вона без амбіцій просто не спроможна це зробити. Я себе вважаю амбітною людиною, може мені навіть подібних стимулів трішки не вистачає... Вважаю, що здорові амбіції не можуть заважати, якщо вони не перевищують норму дозволеного, бо інакше — це вже хвороблива гординя. Людина починає переконувати себе, що їй мають усі поклонятися, зобов’язані забезпечувати «все й уся»... Мені задається, що чим більших ти досягаєш висот, тим простішою та делікатнішою людиною маєш бути.
Лілія ПУСТОВІТ, дизайнер:
— Не завжди добре, так само як і не завжди погано. Медики говорять, що навіть отрута корисна в невеликій кількості..., а якщо збільшити дозу? Я не вважаю себе амбітною людиною. Іноді, коли необхідно проявити себе й «запустити» амбіції, я цього не роблю, а коли трапляється протилежна ситуація, я ніби й відчуваю, що треба себе стримати, бути спокійнішою, але не виходить... Усвідомлюю, але нічого з собою зробити не можу. Установити правильну кількість амбіцій не просто, тому й виникають труднощі.
Сергій ФОМЕНКО, лідер рок гурту «Мандри»:
— Амбіції — це нормально, головне, щоб вони не переважували здоровий глузд. Чи вважаю я себе амбітною людиною? Так! Амбіції мобілізують бажання, внутрішні сили, розумові здібності. Наприклад, успіх гурту «Мандри» заснований на амбіціях. Ми багато працювали, шукали свій шлях у музиці, але, я вважаю, без амбіцій заявити про себе — то нічого б не було. З дитинства в мене залишились певні вимоги до себе, а тому зірковою хворобою я ніколи не хворів.
Наталія СУМСЬКА, актриса, телеведуча:
— Тут навіть не треба визначати: добре це чи погано. Амбіції є в кожної людини, особливо в тих, хто займається творчими професіями, бізнесом, спортом. Інша річ, як їх використовують, щоб досягти мети. Не слід приховувати або кокетувати, грати в піжмурки. Просто комусь вдається їх приховувати, а хтось використовує їх невміло. Якщо ти не опанував системи впливу на себе, то колись будеш через це страждати, стане прикро, що на повну силу не використовуєш свої можливості. Я вважаю, що амбіції нас стимулюють: інакше людина, можливо, була б пасивною, аморфною... Сьогодні «амбітний стиль спілкування» став модним на ТБ. Можна шукати тут позитивні або негативні моменти, але все це диктує соціум. Тому найбільш небезпечно це може вплинути на дітей, адже вони наслідують, проектують на себе все, що бачать в інформаційному просторі. Для актора, скажімо, це фах. Ми повинні вміти управляти й спрямовувати, якщо треба маскувати або виставляти свої емоції, як цього вимагає роль...
Тетяна ЦИМБАЛ, телеведуча:
— На мою думку, що це не погано, але вони повинні мати якесь підґрунтя, спиратися на впевненість у своїй праці та професіоналізм. Амбіція — це як талант, який людина має в собі віднайти й пробудити. Треба завжди орієнтуватись у ситуації й розуміти свою нішу в житті, навіть можна бути амбітною людиною «авансом!». Розуміти, що ти робиш крок і маєш із часом підтвердити свій дозвіл на нього. Особливо це важливо для публічних людей, бо інакше вони стають трагічними особистостями. Треба не просто заявляти про себе, але добре працювати, весь час себе випробовувати, навіть внутрішньо рости... А з часом ще вище підіймай планку! Необхідно собі сказати: я хочу бути найкращим спеціалістом і не шкодую часу, зусиль, щоб досягати мети. Інакше людина ставатиме озлобленою особистістю, яка шукає у всьому лише винних — або в родині, яка її не підтримує, або на роботі, де до неї несправедливо ставляться. Щоб людина відповідала своїм ідеалам, за цим має стояти величезна робота.
