Як летить час! Здається, зовсім нещодавно в їдальні музею письменника співробітники вперше відтворювали великодній стіл — і ось вже десять років живе ця тепла традиція в легендарних стінах Будинку на Андріївському.
А починалося все так: у родинному архіві відшукали старовинну фотографію із зображенням великоднього столу, який у сім’ї Булгакових прикрашали до Світлого свята. Молодший брат письменника, Микола, зберіг на чорно-білому знімку останній мирний Великдень — 5 квітня 1914 року. Якщо придивитися, то можна побачити три величезні паски в центрі столу — сирна паска і багато крашанок, а у вазах — білосніжні гіацинти й гвоздики. Тоді, на початку XX століття, білі гіацинти були традиційною прикрасою київських великодніх столів, їх спеціально вирощували в міських теплицях. Цікаво, що серед експонатів музею є дерев’яна форма для сирної паски, що збереглася з давніх часів, і сьогодні вона — неодмінний учасник музейного свята.
— Це дорога для мене ідея, — розповіла директор музею Людмила ГУБІАНУРІ, яка в 2000 році запропонувала щороку накривати великодній стіл за цією історичною фотографією. — Коли музей лише починав роботу, ми зрозуміли, що наша місія — відроджувати родинні традиції. Зараз у людей немає такого зв’язку з рідним домом, як це було раніше (в батьківському домі людина з’являлася на світ і відходила у вічність, тут відзначали іменини, весілля, свята, а декілька поколінь однієї сім’ї збиралися разом за одним столом). Журфікси й чаювання на веранді, дитяче Різдво і великодній стіл — це ті ниточки, які ми протягуємо в надії зберегти зв’язок часів.
Увесь Світлий тиждень у музеї можна милуватися великоднім столом, який цього року виглядає особливо святково й розкішно, — з чудовими пасками, старовинним посудом та білими гіацинтами.
