Цього року зима видалася суворою, тож не рідкість — загиблі від холоду грудочки-голуби, собаки, які кульгають на відморожені лапи. Порівняно з ними у кращому становищі чималий гурт лебедів, які десятий рік поспіль зимують у селі Чортория Чернівецької області, — на батьківщині кінорежисера та актора Івана Миколайчука. Місцем їхнього притулку в селі є незамерзаюче навіть у найлютіші морози озеро, на базі якого три роки тому було створено орнітологічний заказник.
За словами лебединого «тата» — єгеря обласного відділення Товариства мисливців і рибалок України Сергія Петращука, спочатку на озері зимували дві-три лебедині пари, до яких кожного року додавалися нові. Рекордною зимова популяція лебедів була 2006 року, коли у Чорториї зимували півтори сотні білих красенів.
Цього року їх зібралася майже сотня. Зменшення кількості зимуючих у Чорториї лебедів заступник начальника обласного управління охорони навколишнього природного середовища Володимир Солодкий пояснює наслідками повені 2008 року. Вона спричинила замулення джерел, завдяки яким озеро не замерзає взимку. Восени 2008-го джерела розчистили, однак через торішню посуху прийшла нова біда. Рівень води в озері впав до критичного. Тому коли у грудні 2009-го вдарили морози, озеро замерзло мало не до дна. Вільною від криги залишилася лише невелика ополонка посередині, де лебедям довелося тулитися буквально крило до крила.
— Для допомоги птахам залучили екскаватори: поглибили дно озера і, відповідно, розширили місце зимівлі лебедів, — розповідає В. Солодкий. — Отож тепер краще і птахам, і людям, які щодня приїздять до лебедів.
За словами постійного доглядача птахів С. Петращука, помилуватися граційними птахами до Чорториї приїздять охочі не тільки з Буковини, а й із сусідніх областей. Їдуть цілими сім’ями та за дорученням колективів. Одні везуть птахам буханець-другий чи відро кукурудзи, інші — мішки зерна. Спонсорів для підгодівлі птахів щороку залучає управління екології та УТМР. Гостинцям птахи раді, але з рук їх не беруть.
— Вони обережні, хоча дуже сильні й можуть за себе постояти, — каже Петращук. — Ударом крила лебідь цілком може вбити собаку чи лисицю, тому вони обходять їх стороною навіть уночі, коли птахи сплять і чотирилапим легко до них дістатися кригою. Єдина небезпека лише з боку людей. Колись браконьєри намагалися ловити лебедів вудками з наживленою на гачки мамалигою. Та розумний птах на цю хитрість не повівся...
Випадок відвертого браконьєрства стався у Чорториї лише раз. Влітку сім років тому лиха рука вбила лебедиху на гнізді (кілька лебединих пар живуть у Чорториї цілий рік і виводять тут потомство). Тоді С. Петращук мимоволі став свідком лебединої вірності. У розпачі через загибель подруги лебідь-самець піднявся високо в небо і, склавши крила каменем, упав на землю.
На щастя, більше трагедій у Чорториї не було. Мабуть, лебеді приваблюють до себе лише добрих серцем людей.
