Українське Полісся, надра якого містять унікальний мінерал органічного походження — бурштин, нині скоріше страждає, аніж радіє від такого багатства. Величезний збиток природі завдає несанкціонований видобуток мінералу, який для регіону став проблемою з кінця ХХ століття. Утім, окрім природи, страждає й вітчизняна економіка. Адже, якщо державний видобуток бурштину складає всього близько 3 тонн, то несанкціонований, за оцінками експертів, — 10—20 тонн, які, до того ж, переправляють за кордон.
Такі невтішні реалії днями констатували фахівці галузі на відкритті виставки «Бурштиновий промисел та негативні наслідки незаконного видобутку бурштину в Поліссі» в Національному науково-природничому музеї НАН України в Києві.
«Картина незаконного видобування бурштину просто вражає: ліс, наче після бомбардування, вкритий воронками... Через бурштин район став кримінальним, — розповідає голова правління Всеукраїнської громадської організації «Спілка геологів України» Павло Загороднюк. — Окрім того, нелегали створюють конкуренцію законному видобутку. У результаті, такий прекрасний мінерал породжує великі проблеми в державі».
Як відзначає голова правління «Спілки геологів України», коли прибуток складає понад 100%, «нема такого злочину, на який би не пішов капіталіст». Зрозуміло, що бурштин дає надприбутки, тож без економічних методів незаконне його видобування не побороти, вважає він.
Серед таких методів Загороднюк бачить розвиток, насамперед, ювелірної галузі. «Для виправлення ситуації треба розвивати вітчизняну ювелірну промисловість, аби вона виходила на міжнародні ринки з нашим бурштином. А поки ж я, наприклад, аж у австрійському Зальцбургу своїй дружині купив прикрасу польських майстрів з українським бурштином», — розповідає він.
Тобто Україна для західних ювелірів є сировинною базою. І тільки конкуренція вітчизняних ювелірів, які повинні зацікавитися бурштином, переконує Павло Загороднюк, може виправити ситуацію. Треба лише проводити своєрідну рекламну кампанію по бурштину.
«У нас в Україні, на жаль, не склалася традиція з обробітку бурштину. Вітчизняні майстри роблять хіба що бурштинові картини, які, як на мене, не поступаються європейським зразкам. Але ж оброблений бурштин коштує як мінімум втричі дорожче», — солідарний з колегою старший науковий співробітник Київського інституту геологічних наук НАН України, кандидат геолого-мінеральних наук Віктор Мацуй. Як розповідає він «Дню», офіційних даних щодо нелегально видобутого бурштину, звичайно ж, немає. Є лише експертні оцінки, згідно яких це від 10 до 20 тонн щорічно. «А один кілограм бурштину коштує 200—300 доларів, тобто щороку Україна втрачає до 6 мільйонів доларів. І це при тому, що ще можуть бути унікальні камені, які коштують набагато дорожче», — зазначає Мацуй.
Окрім економічних методів вирішення, проблема потребує ще й соціальних. Адже зі стихійних копанок дев’яностих років ХХ століття, коли таке заняття стало чи не основним джерелом прибутку для місцевого населення, нелегальний видобуток бурштину нині перетворився на великий підпільний бізнес, що, за оцінками експертів, своїм корупційним впливом зробив регіон осередком криміналу.
Із проханням допомогти Поліссю позбутися такої поганої слави й спрямувати багатства її «каменю сонця» на користь Україні науковці та геологи звернулися до уряду, підписавши відповідного листа.
