«Певне, се країна світла
//Та злотистої блакиті,
// Певне тут не чули зроду
//Що бува негода в світі»
Леся Українка «Тиша морська»
Поетичні рядки Олександра Олеся «З журбою радість обнялась...» стали лейтмотивом виставки робіт з кримського циклу відомого українського художника, лавреата Шевченківської премії Володимира Патика, яка нещодавно відкрилася в аристократично оформленому художньому Арт-салоні «Велес» на затишній вулиці Фредри у центрі Львова. Подія присвячена сумній даті — сьомій річниці окупації Криму Російською Федерацією. Ідейна концепція виставки належить дружині художника, лікарю-рентгенологу Романі Патик, яка у своєму лаконічному слові-доповіді здійснила екскурс в історію Кримського півострова, розкрила експансію імперської й сучасної Росії на цей райський куточок землі. Нечисленна, але вишукана публіка друзів, художників, митців, однодумців із захопленням слухала дуже змістовний й емоційно наснажений виступ дивовижної п.Роми. Особливий інтерес у присутніх викликала розповідь про український Крим, про величні постаті, які були закорінені, або довший час жили і трудилися на цій благодатній землі. Вразив спогад про видатну, на жаль мало згадувану, постать української культури Степана Руданського, який, будучи сам тяжко хворим, лікував до останньої хвилини подиху кримське населення. Творчий спадок Степана Руданського кримського періоду містить низку непересічних творів, які він ласкаво називав «співмовками». Цей термін закріпив за гуморесками великий Іван Франко.
Центральне місце у розповіді п. Романа приділила цьогорічним ювілянтам Лесі Українці й Агатангелу Кримському, які впродовж двадцяти років вели дружню переписку, дискутували на різні наукові й філософські теми. Велика Леся Українка дуже любила Крим і називала його «колискою своєї творчості». Варто нагадати, що з нагоди 150-річчя цих велетів української культури в Україні 2021 рік «Днем» оголошено роком їхнього імені.
Не оминула ініціаторка події й імені Антона Чехова, коріння якого також сягає козацьких часів. Згадала й першого головнокомандувача українсько-чорноморського флоту, уродженця Полтавщини Михайла Остроградського. Завершила п. Рома свій виступ на такій філософській оптимістичній ноті: «У кожного свій світ і право вибору. Ми обрали світ мистецтва. Озброївшись рідним словом і рідною мовою, ми відстоюємо свої цінності, свою територію і знайдемо своє місце в історії».
ВЕСНА В ГУРЗУФІ, 1976 Р.
А талановитий Володимир Патик, озброївшись художнім пензлем і мольбертом, живописав свої неперевершені радісні барвисті життєствердні полотна, які не залишать байдужим жодного сьогоднішнього й майбутнього глядача, жодного українця. У теплій атмосфері затишного й гостинного салону точилася цікава розмова, насичена веселими й курйозними спогадами із кримського, та й не лише, періоду творчості талановитого Майстра. Усі відчули невидиму його присутність, його чарівну посмішку, посмішку його блакитно-синіх очей кольору кримського моря. Переконана, що львів’яни та гості міста отримають велику насолоду від неперевершених пейзажів Криму, побачених очима Майстра і переданих його талановитою глибоко духовною Рукою! Уродженець Галичини своїми любовними полотнами охопив усю Україну — Чернігівщину, Полтавщину, Сумщину, Черкащину, Волинь, Закарпаття, Крим, закарбувавши на них своєрідність і неповторну їхню красу. Експозиція виставки «Крим — це Україна» зачаровує блакиттю моря, буйним цвітінням магнолій, чарівними вуличками Гурзуфу, Ялти, Судака, Бахчисарая. Неймовірно життєствердні полотна Майстра переконують — сила Мистецтва таки переможе будь-яку журбу, смуток, зневіру!
