В культурному житті столиці відбулася знаменна подія. У рамках IV Міжнародного фестивалю балету «Серж Лифар де ля данс» Музеєві історичних коштовностей офіційно передано «Золотий черевичок» знаменитого танцівника на довічне зберігання.
Цією вищою нагородою в хореографії Сергія Михайловича нагороджено за плідну 25-річну роботу в Національній опері Франції. З 1955 року реліквія знаходилася в нього вдома, а після його смерті вдова С.Лифаря Ліллан Аллєфельд перевезла її, оцінену в один мільйон доларів, до Швейцарського банку. Виявляється, п’ять років тому, коли вперше пані графиня приїжджала до Києва, вона взяла з собою «черевичок». Однак, за чутками, через неузгодження організаційних питань з українською митницею раритет тоді не потрапив на батьківщину танцівника. Зате в 1994 році, улагодивши всі формальності, пані Ліллан під час зустрічі з Президентом України Л. Кучмою піднесла йому свій дарунок.
І от учора в залі сучасного мистецтва Музею історичних коштовностей вона наголосила: «Все своє життя мій чоловік тужив за батьківщиною. Я впевнена, що він чує, бачить і дуже радий, що його частинка тепер назавжди залишиться в Києві — у місті, де він народився і яке обожнював, живучи за кордоном. У цьому футлярі два черевички. В одному, із тканини, він танцював перед від’їздом. Вiн увесь стерся від поту і часу. У ньому не тільки слава, а й біль життєвого розчарування, що випало на його долю. Другий із цієї пари нині знаходиться в музеї «Гранд-опера», на сцені якої він поставив понад 200 балетів. Його тріумф — «Золотий черевичок». У мене велике прохання — не розлучайте ці експонати!» На імпровізованій прес-конференції Ліллан Аллєфельд із журливою посмішкою розповідала про першу зустріч із Сержем Лифарем, назвавши 31 рік спільного життя найкращим періодом своєї долі. «Серж був дивовижно світлою і красивою людиною, — підкреслила пані Аллєфельд. — Останні два з половиною роки вiн дуже хворів (рак), але ніколи не скаржився. За його заповітом на могильній плиті написано: «Серж Лифар із Києва».
Здавалося, що мадам Ліллан не знає втоми: відвідала Байкове кладовище, де покояться батьки її чоловіка, побувала на репетиції балету «Ромео і Джульєтта», передала книги з бібліотеки Лифаря до Музею повернення культурної спадщини, а ввечері відкрила фестиваль балету «Серж Лифар де ля данс», на якому вручила дипломи та конверти з гонорарами Наталці Калиниченко та Євгену Колеснику, які стали першими виконавцями партій Джульєтти і Ромео в хореографії Лифаря на сцені Національной опери України.
