Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Через власнi помилки динамiвцi перервали трилiтню переможну серiю

2 лютого, 1999 - 00:00

Попри неофіційний характер турніру, попри те, що він проходив на синтетичному покритті й у залі, попри те, що не ставилося завдання — перемогти будь-якою ціною. Адже найкращі наші гравці вийшли на поле вперше тільки у фінальному матчі і, як не крути, змушені були звикати до незвичного «газону». З іншого боку, немає таких змагань, в яких динамівці не ставили б перед собою найвищі цілі.

Не вийшло. Декілька позиційних помилок в обороні звели нанівець досить вдалу творчу гру команди. Загалом слід сказати, що матч вийшов. І за напруженістю боротьби, і за красою гри. Обидві команди продемонстрували справжній високий клас. Пригадаємо чудовий пас Кахи Каладзе на Андрія Шевченка, який відрізав відразу п’ять спартаківських захисників. Та й удар був вельми непоганий. Проте пильним виявився голкіпер спартаківців Олександр Філімонов. А який красивий гол забили динамівці! Вивірена передача захисника Олександра Радченка, дивовижний пас головою Сергія Реброва, і Валентин Белькевич ефектно ставить крапку. Загалом цей розумний гравець зарекомендував себе з найкращого боку в учорашній грі.

Стосовно помилок, то, ясна річ, не можна дозволяти суперникам панувати в себе просто перед воротами. Адже обидва голи забито в ситуації, коли наші захисники опинилися в ролі спостерігачів. Утім, певною втіхою може служити те, що програли кияни досить класній команді. А такий гравець, як Єгор Тітов прикрасив би, на нашу думку, будь-який європейський клуб.

Турнір пройшов і став надбанням історії. Незважаючи на серйозні недоліки, головним із яких, повторюємо, було те, що гра проходила в залі, в одному він, безумовно, явно вдалий. У період глухого міжсезоння він певною мірою втамував голод болільників за футболом, за змаганнями, дозволив трішки зазирнути в майбутнє. Рік тому на цьому турнірі спалахнула зірка Кахи Каладзе, а сьогодні він уже сприймається як мало не ветеран клубу. Цього року в динамівців досить солідне поповнення. І ми вже чекаємо, що, мабуть, незабаром хтось із новобранців наполегливо стукатиме в двері основного складу. Приміром, Сергій Баланчук.

Наступне серйозне випробування киян — гра з «Міланом», яка пройде на «Сан-Сіро» 10 лютого. Попри товариський характер, гра з цим суперклубом, який, судячи з усього, вже подолав дворічну кризу, буде вельми й вельми цікавою для всіх любителів футболу. І ми чекатимемо не лише хорошої гри, а й позитивного результату. А як уміє Лобановський робити висновки з невдач, усі побачили минулої осені.

Петро МАРУСЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: