Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Четвертий вимір» Юрія Чаришникова

2 жовтня, 2003 - 00:00

У Національному художньому музеї України відкрилася персональна виставка Юрія Чаришникова, яку він назвав «Четвертий вимір». Юрій Чаришников народився і навчався у Львові, у 1970 — 1980-х рр. належав до найавангардніших українських художників, зараз живе в Америці. На нинішній виставці представлено його акварелі, малюнки та живопис.

Світ Юрія Чаришникова — складний і дивний, позбавлений не те що банальної затишності, а взагалі яких би то не було знайомих «зачіпок». Його гармонія гранично складна, але одночасно досконала — це досконалість, яка існує за власними законами, сувора, безкомпромісна, сповнена відлякуючого і заворожливого «метафізичного холоду». Назви (не сюжети, а саме назви) робіт можуть викликати асоціації з середньовічною містикою або навіть страшною, але вишуканою казкою («Страта короля», «Поцілунок прокаженого», «Магічний кристал», «Дівчина і смерть»). Однак насправді алюзія зі старим мистецтвом виникає лише один раз — коли художник вирішує «прояснити» брейгелевських «Сліпих», давши їм у поводирі ангела. Крім того, творчість Юрія Чаришникова має дуже складні і неоднозначні, хоч і безперечні зв’язки з традиціями Врубеля та Філонова.

І все-таки події акварелей, малюнків та картин Юрія Чаришникова відбуваються швидше в якомусь космо-технократичному світі, у грандіозній і безжалісній «галактичній імперії», де майже архітипічні ситуації вирішуються вже на новому рівні і в іншому вимірі. Інакше побудований лише триптих, присвячений Моцарту («Народження» — «Кохання» — «Смерть»), де замість кристалів і механізмів діють геній, музика, театр, простір і світло, а все разом вражаючим чином нагадує інтер’єри львівських барочних костьолів у сонячний день.

Оксана ЛАМОНОВА
Газета: 
Рубрика: