Гуманізація національної освіти та зміна ставлення населення до етичних принципів освіти — такі прогресивні та болючі теми обговорювалися на прес- конференції, організованій Товариством захисту тварин «SOS». Президент товариства Тамара Тарнавська, яка нещодавно повернулася з міжнародної конференції ІнтерНіч у Брюсселі (до речі, Україна вперше приймала участь у подібному заході), представила низку альтернативних методів, спрямованих на зменшення великої кількості тварин для проведення експериментів. Широкий діапазон цих методів (моделі та моделюючі пристрої, кіно- і відеофільми, комп’ютерне моделювання та віртуальна реальність, експерименти на собі, відповідальне використання тварин, гуманні експерименти in vitro) дозволяє забезпечити сучасний рівень освіти у відповідності з досягненнями в області технології та розвитку методів навчання й етичного мислення. Зазначений підхід більш прогресивний та ефективний для студентів: вони можуть індивідуально підбирати темп навчання, практикуватися скільки потрібно саме їм. Стимулом для виникнення подібних програм на Заході стало небажання студентів вбивати тварин для науково-дослідних експериментів.
Розуміння українських фахівців, які брали участь у конференції ІнтерНіч, що Україна безнадійно відстала у розвитку новітніх технологій, підсилило враження від представлених там програм. Одна така програма коштує $1,5 тис., однак їх переваги очевидні, а затрати з часом окупаються (не треба використовувати дорогі прилади, закуповувати тварин, витрачати кошти на їх догляд, харчування, утилізацію. Крім того, з їхньою допомогою підніметься наш освітній рівень.). Альтернативні методи дуже інформативні: вони дають можливість побачити процеси на мікрорівні.
— Перш за все повинна змінитися суть наших уявлень про світ, — наголосив зав. кафедрою біології Національного університету ім. Т. Шевченка М. Макарчук, — не можна тварину приносити в жертву. Традиційно нормальним вважається, що людина — вершина еволюції, проте зараз біологи налічують три рівноцінні вершини: комахи (ми живемо в епоху комах, які набагато перевищують людей чисельністю), молюски (інтелектуали моря) та хребетні (до яких, звісно, відносимось і ми). Виникає нове розуміння з біологічного погляду взаємин між людьми і тваринами. Традиція ставити досліди на тваринах виникла ще у XVIII ст. А зараз iз розвитком сучасних технологій з’явилися неінвазивні методи (тобто без розрізання та проникнення всередину). Із їх появою з’явилася можливість перейти на гуманні методи навчання для фізіологів, ветеринарів, медиків та особливо для студентів, для яких подібні експерименти невиправдані. Традиційні ж методи виробляють як у ветлікарів, так і у хірургів бездушне ставлення до пацієнтів.
Як висловився один з учасників конференції у Бельгії, біологія, наука про життя, перетворилася на науку про смерть. Звучить парадоксально, але для рятування тварин потрібно вбити їх велику кількість. Студенти біофаку, яким керує професор Макарчук, вирішили обмежити використання тварин у дослідах і можуть першими перейняти сучасні методи.
У першу чергу треба зрозуміти, що повністю відмовитись від експериментів з тваринами не можна, але потрібно їх гуманізувати, зазначив професор Фурманов, керівник відділу хірургії та транспортології Інституту хірургії та транспортології. Наприклад, перша операція з пересадки серця в Україні не відбулась би, якби два роки тому не проводилися відповідні експерименти на свинях. Якби не було смерті восьми свиней — не було б врятованого життя людини. Практика засвідчує, що під час операцій особливо багато людей гине у тих лікарів, які відмовляються від експериментів на тваринах.
У Європі при кожному університеті існують комітети етики, у яких студенти разом з викладачами контролюють використання тварин. Є клініки, куди привозять травмованих тварин, і студенти беруть участь у операціях, тобто отримують практику, не вбиваючи тварин. В Україні такої системи немає: навіть не ведеться статистика використання тварин. Так, 80 тварин на день — цифра вельми приблизна. Наприклад, у Пирогово закриті дві переповнені ями для утилізації тварин. Не говорячи про те, що в Україні взагалі не існує законодавчої бази, яка б регулювала проведення експериментів над тваринами. Підготовкою проекту подібного закону якраз і займалося «SOS», але невідомо, чи буде він прийнятий взагалі. Бо, за свідченням Т. Тарнавської, закон випереджає мислення наших депутатів і суспільства на 25 років.
Для поширення альтернативних методів, спрямованих на гуманізацію освіти, Товариством захисту тварин планується у жовтні провести семінар, на який запрошено чотирьох професорів iз Гарварду — провідних спеціалістів Європи з інтенсивної терапії, які, до речі, за свою практику не вбили жодної тварини.
