Перші всеукраїнські літні спортивні ігри наближаються до свого завершення. Закінчився й турнір з художньої гімнастики. Ми вже писали про переконливу перемогу в ньому київської «Школи Дерюгіних». Проте щодо «переконливості» є й інші думки.
Давній конфлікт під кодовою назвою «Серебрянські — Дерюгіни» ще декілька років тому переріс у спортивну війну в мініатюрі, несправедливий міжсобойчик, у котрому, як мовиться, усі методи хороші. Зрозуміло, в подібних випадках перевага завжди на боці тих, що мають владу і здатні кардинальним чином впливати на всі внутрішні процеси. І вони впливають: на кожному турнірі, що проводиться під керівництвом Дерюгіних, час вiд часу виникають більш ніж спірні ситуації, котрі вражають вакханалією, що коїться в суддівському корпусі.
«Усі гімнастки, що беруть участь у фіналі, були роздiлені на два потоки — сильний і слабкий, — ділиться враженнями про минулий турнір Любов Овсіївна Серебрянська, головний тренер збірної України. — На превеликий жаль, I Всеукраїнські спортивні ігри з художньої гімнастики перетворилися в процес биття кримських спортсменок. І на це спокійно поглядає Держкомспорт України. Таке враження, що ці гімнастки не потрібні країні. Хіба не парадокс, що Олена Ткаченко на європейській першості отримує максимальні оцінки в 10 балів, а у себе в країні стає лише десятою, не беручи участі у жодному з фіналів в окремих видах багатоборства? Їй не знайшлося місця і серед восьми фіналісток. Хоч багато хто з тих, які вийшли у фінал, навряд чи можуть претендувати на високі позиції».
Любов Серебрянська має намір звернутися до Олімпійської хартії і Міжнародної федерації гімнастики з надією на те, що дискримінацію спортсменок Криму в Україні буде припинено.
