Схоже, що вітчизняні послідовники винахідника жанру Едгара По отримали ще один додатковий стимул до написання своїх невмирущих творів — засновано нову літературну премію. Називається вона імені Світлани Зоріної й присуджується у вже згаданому жанрі детективу. Власне, коло потенційних здобувачів премії не слід обмежувати кордонами держави — її можуть відхопити й іноземні автори, лише б у їхніх творах йшлося про події, що відбувалися на території України. Ось так патріотично й водночас інтернаціонально. Інші умови: авторам не повинно бути понад 35 років (очевидно, йдеться про підтримку молодої порослі), а твори повинні бути написані, але не видані до 1-го вересня 2002 року. Важливо й те, що не обмежена мова конкурсних творів. Власне, обмежена, бо китайською тексти не приймаються, але писати можна як українською, так і російською. Організатори премії кажуть, що свідомо пішли на такий демократичний крок, хоча й передбачають, що їх будуть шпетити за це. Ну чому ж — хоч на суахілі, аби про неньку. Тепер про саме головне: розмір премії дорівнює 1000 одиниць, що їх сором’язливо названо умовними. Не беручись прогнозувати курсу, організатори дали слово забезпечити їх реальність. До того ж видавництво «Фоліо» обіцяє видати роман, що само по собі теж хороша справа. З двома заохочувальними преміями ще остаточно не визначилися. Це буде або певна грошова сума, або «цінні подарунки».
Під таємничим словом «організатори» криються, власне, сама авторка новітніх вітчизняних детективів Світлана Зоріна, невтомна мистецька агенція «Територія А» на чолі з президентом Олександром Бригинцем та харківське видавництво «Фоліо» під орудою директора Олександра Красовицького. Пан Красовицький, який не за чутками знайомий з книжковим бізнесом, зазначив, що видавцям не вистачає авторів, які пишуть сучасно. Письменники і читачі знаходяться на різних полюсах, що призводить до нереалізованості перших та незадоволеності потреб других. Він також цілком слушно зауважив, що «не буває високої літератури, яка б не базувалась на масовій». Масовою літературою «Фоліо» займається давно і доволі успішно, а новий конкурс напевне повинен стимулювати млявий розвиток цього сектора. Роль «Території А» така ж загадкова, як і ще не сформоване журі, що розглядатиме подані роботи.
Пані Зоріна стала відомою, якщо таке слово взагалі можна застосовувати по відношенню до вітчизняних письменників, після виходу свого першого роману «Наезд». Відбулося це у 1998 році. Роман присвячений непростим стосункам між підприємцями і правоохоронцями, які це саме право інколи трактують дуже своєрідно. Твір автобіографічний — описані події мали реальний характер. Після першого роману авторка створила цілу серію детективної прози: «Отстрел» (1999), «Развод» (2000) та «Разрыв» (2001). Зараз готується до друку «Передел», який разом з двома останніми романами утворює трилогію. Всі книги видані «Фоліо» «значним для України накладом», а перша ще й екранізована. Справжньою сенсацією прозвучала інформація про нещодавнє прийняття Зоріної у Спілку письменників України. Схоже, що музей спогадів поступово трансформують у організацію, яка працює з реальними продуцентами літератури. Крок вимагав неабиякої мужності та гнучкості, враховуючи хоча б той факт, що твори написано й оприлюднено російською. Однак достовірні джерела у самій Спілці стверджують, що це не зовсім відповідає істині, тому що членство Зоріної не затверджено ні республіканською комісією, ні президією НСПУ. Вона поки що «пройшла» тільки київську письменницьку організацію… Наступним твором авторки буде серйозна праця про 10 років незалежності України та розвиток окремих шарів населення, яка написана українською. Однак при всій успішності й плодовитості Зоріна відверто зізнається, що жити на письменницькі гонорари вона не може. Що вже говорити про письменників, які не випускають щороку по книжці?
