Пишу після намальованого. Більше звик «говорити» олівцем,
тому буду лаконічним.
Рушійною силою світу є любов, через причини, що від неї
не залежать. Змінився інтер’єр, певною мірою ставлення до речей. Може,
трошки шкутильгає культура, й не лише в масах,.. можна додати тривалу інфлюенцу
економіки (майже інфляцію). А якщо пригадати, звернутися до історії чи
заглянути на хвильку в «ящик»...
Епідемії, мор... війни не за роками...
Але (й) завжди, завжди, завжди світ потребував (це обумовлено?)
народження Нового. Народження через ЛЮБОВ! Інакше й бути не може. Чоловік
і жінка народжуються наново в ЛЮБОВІ (ми говоримо про нас, про розумних).
У любові ми сходимо вище, розкриваємо в собі творче, планетарне, Божественне
начало.
Ми творимо, ми з... творимо!
лінуємося, але найстрашніше — пристосовуємося — пиши пропало.
Так, важкий труд!
Навіть гомеопатичні дози любові в неосяжному, майже безвихідному
океані суєти, побуту, лихоманки невизначеності СТВОРЯТЬ ДИВО.
Ну ти, брат, і навернув — охне народ. Озирнися навкруги,
спустися на землю. Хто править Бал..? Чи що?
Я вам от що скажу. Це не бал. Це елементарна банальна презентація
з дешевою кухнею та дорогими ненажерницькими промовами. Це мине.
А Бал залишиться з нами, в кожному з нас, Високий Бал.
Як оцінка за зроблену роботу.
Любіть!
Зі святом... ЛЮБОВІ!
