«Мистецький Арсенал» за формою, якщо подивитися на нього згори, є квадратом. Також логотип асоціюється з рамкою для картини та чорним квадратом Казимира Малевича, митця, який насправді був українцем, хоч і вважається російським художником», — так описав логотип «Мистецького Арсеналу» його автор і розробник — один із найвідоміших світових графічних дизайнерів, власник провідного дизайн-бюро у Великобританії Barnbrook Design Джонатан Барнбрук під час презентації корпоративної ідентики для «Мистецького Арсеналу» та візуального стилю першої київської міжнародної бієнале сучасного мистецтва ARSENALE 2012, що розпочнеться тут 17 травня.
«Коли працював над логотипом, ураховував ландшафт України та Києва й специфіку «Мистецького Арсеналу». Також ми прагнули, щоб увесь образний ряд був сучасним, але при цьому відображав історію українського мистецтва. Ми хочемо, щоб люди відчули свою причетність до мистецтва, свій зв’язок із ним», — пояснив Джонатан Барнбрук. Як розповів дизайнер, із початком роботи над логотипом для «Мистецького Арсеналу» він глибше познайомився з історією нашої країни та українського мистецтва. Розробляючи візуальний стиль для ARSENALE 2012 «Найкращі часи, найгірші часи. Відродження й апокаліпсис у сучасному мистецтві», дизайнер створив візуальне втілення чотирьох основних ідей бієнале, довкола яких і будуть сконцентровані роботи понад ста митців із 30 країн. Це «Невтомний Дух», «В Ім’я Порядку», «Плоть» та «Неспокійний Сон».
В інтерв’ю «Дню» Джонатан БАРНБРУК розповів про повернення графічного дизайну до соціальної відповідальності та критичного осмислення дійсності, про важливість міцної світоглядної основи та ідеологічну чистоту творчості.
— Якось ви сказали, що раніше професія дизайнера вважалася суспільно важливою — дизайнер міг передати людям важливу інформацію чи покращити умови життя... На вашу думку, чи здатен сьогодні дизайн змінити суспільство?
— З моменту, коли я озвучив цю думку, вже дещо суттєво змінилося, і дизайнери знову заговорили вголос, віднайшли свою професію як суспільно важливу. Якщо раніше дизайнери працювали заради комфорту, творили свої речі для того, щоб заробити гроші, то сьогодні, коли світом прокотилися численні протестні настрої, в тому числі й рух «Захопи Лондон», дизайнери почали вкладати в свої роботи певний месидж, смисл, почали творити з конкретною метою, далекою від ринку споживання.
Сьогодні дизайнери мають змогу виходити на вулиці й розміщувати там свої візуальні матеріали, висловлювати свою думку в публічному просторі мовою своєї творчості. Таким чином вони можуть щось змінювати в суспільстві. Сьогодні дизайнери вже не працюють лише задля заробітку, вони відчувають себе в першу чергу громадянами своєї держави, а потім уже — професіоналами своєї справи. Звідси зростання громадянської відповідальності у творчості.
— Тобто можна сказати, що сьогодні дизайн стає більш соціально відповідальним та критичним?
— Дизайн включає в себе багато речей. Це як музика: є популярна музика, є класична, є авангардна... Головне в дизайні — не те, чим він є, а те, як його використовують. Сам по собі дизайн завжди зав’язаний і на політиці, й на культурі, й на певній ідеології, а от його використання може бути зовсім інакшим, мати зовсім інший смисл, ніж той, який у нього вклав автор. Найперший принцип у роботі дизайнера — це бути чесним, і, в першу чергу, чесним перед самим собою. Дизайнер має усвідомлювати, хто він такий і що робить, і не почуватися відірваним від суспільства. Тому сьогодні дизайн варто розглядати не лише в контексті естетичного простору, а й у політичному, культурному й соціальному контекстах. Дизайн завжди є учасником важливих подій і здатен створити певну візуальну ідеологію.
— Якось ви сказали, що для дизайну є важливою ідеологічна чистота. Що ви мали на увазі?
— Мова йде про чіткість, про філософську прозорість і ясність дизайну, про те, що кожне висловлювання має бути чітким — саме це є ідеологічною прозорістю та чистотою графічного дизайну.
— Сьогодні естетизація життєвого простору є одним із основних пунктів глобальної антитоталітарної програми. Яким ви бачите значення графічного дизайну в питанні укріплення демократичних цінностей, особливо в посткомуністичному просторі, де й досі є надлишок символів і кодів тієї епохи?
— Кожна країна має свою культуру, свою дійсно велику культуру мали й усі країни, що входили до складу Радянського Союзу, в тому числі й Україна. Саме тому комуністичний режим насправді ніколи не міг узяти все мистецтво та культуру під свій контроль. Звичайно, мало місце таке явище, як соцреалізм, але на загал люди розуміли, що цей режим є провальним і неправильним, що він не має майбутнього. І ці зразки радянського малоестетичного дизайну є прямим тому свідченням. Сьогодні посткомуністичному просторові потрібно урізноманітнити свій візуальний дизайн.
— Чому, на вашу думку, для України як для країни, що хоче заявити про себе в культурно-мистецькому контексті, важливою є бієнале сучасного мистецтва ARSENALE 2012? Які нематеріальні дивіденди вона може принести нашій країні?
— ARSENALE 2012 є важливою подією не лише для Києва, а й для всієї України. Це культурно-мистецька подія, яка може зацікавити щонайширше коло людей, в тому числі іноземців. Це ще одна можливість заявити про себе світові.
Довідка «Дня»
Джонатан БАРНБРУК — один із найвідоміших та найпрогресивніших британських дизайнерів. Він спеціалізується на створенні графічного дизайну, візуальних рішень та корпоративного стилю для провідних культурних інституцій, світових арт-проектів та міжнародних бієнале. Серед клієнтів його студії Barnbrook Design — центральні світові музеї та виставкові проекти, такі як Музей сучасного мистецтва Морі в Токіо, XVII Сіднейська бієнале сучасного мистецтва та інші. Студія протягом багатьох років працювала з одним із найвідоміших сучасних митців Демієном Херстом, оформила низку проектів легендарної Saatchi gallery, а також створила дизайн обкладинки музичного альбому «Heathen» Девіда Боуї. Досягнення Barnbrook Design у галузі сучасного графічного дизайну засвідчила масштабна виставка, присвячена діяльності бюро, що відбулася в Лондонському музеї дизайну 2007 року.
