За освічених неандертальських часів багато неандертальців намагалися вибитись у кроманьйонці. Одружувались на кроманьйонках, дружили із кроманьйонцями і, аби здаватися вищими, носили взуття на високому підборі. Кроманьйонці були вищими за неандертальців на цілу голову, натомість неандертальці подовжували себе з боку підборів.
А потім настала доба Великого Затемнення, і стало небезпечно бути кроманьйонцем. З'явилося безліч анкет, у яких найбільш удатні гордовито писали: походження - з неандертальців, соціальний стан - неандерталець, мова для користування - неандертальська і жодної іншої.
Стали вкорочувати кроманьйонців, щоб вони не височіли над неандертальцями. Цікаво, що, подовжуючи їхній ріст за рахунок підборів, кроманьйонців укорочували за рахунок голови, і це було найрадикальнішим вирішенням цього питання.
Кроманьйонці намагались поводитися як неандертальці. Вони пересувалися, зігнувши коліна й увібравши голову в плечі, в компаніях упивались, як найостанніші неандертальці, вживали брутальні вирази і намагалися здаватись дурнішими, аніж були насправді, бо дурість вважалася за державну якість.
Аж тут закінчилась доба Великого Затемнення, і всі стали масово виходити з неандертальців. У багатьох почали наново відростати голови. Однак, зрештою, не у всіх, а тільки в тих, хто за доби Затемнення встиг своєчасно увібрати голову в плечі.
