Хто винесе сміття, приготує обід чи пограється з дитиною на майданчику — у кожній родині це вирішують по-різному. Однак, експерти переконують, що доволі часто більшу частину або й усю хатню роботу виконує саме жінка. Але настав час змінювати стереотипи та впроваджувати нові моделі розподілу обов’язків у сім’ї, коли чоловік та жінка займатимуться хатніми справами порівну, наголошують експерти. Саме за таке «перевиховання» сімей береться Фонд народонаселення ООН в Україні спільно з Міністерством соціальної політики у рамках кампанії «Щастя в чотири руки». Для початку на замовлення Фонду Київський міжнародний інститут соціології провів опитування, хто та в якій пропорції виконує домашні обов’язки.
Так, майже половина (49%) українок бажають справедливості у розподілі хатньої роботи, тобто на запитання «Чи готові ви розділити порівну домашні обов’язки та догляд за дітьми?» кожна друга жінка відповіла позитивно. Ще 26 % жінок згодні віддати чоловікові невелику частину домашніх справ та розділити догляд за дітьми. Чоловіки ж у більшості (56%) готові взяти на себе трохи домашніх справ та частину турбот по догляду за дітьми. І лише менше ніж чверть (22%) чоловіків не проти поділити домашні обов’язки порівну. А тих, хто погоджується «взяти на себе більшу частину домашніх справ та догляд за дітьми», лише 9,9 %.
«Проект має подолати стереотипи щодо ролі жінки та чоловіка в родині. Інформаційні кампанії матимуть ефект у довготерміновій перспективі, — коментує Ольга Осауленко, спеціаліст програми Фонду народонаселення ООН. — Наразі найефективніше — «бомбардувати» цими повідомленнями чоловіків та жінок із різних джерел, у нас є зовнішня реклама у п’яти містах, працюємо з радіо, працює веб-сайт та соціальна сторінка, є два відеоролики про домашню роботу та догляду за маленькою дитиною, їх наразі транслюють у метро та шопінг-молах. Також ми акцентуємо увагу не лише на домашній роботі, а й на тому, що маленька дитина потребує уваги обох батьків, і наше законодавство дозволяє брати відпустку по догляду за дитиною і чоловікові, і дружині, тому закликаємо чоловіків користуватись цією можливістю. І це вже навіть тренд. Такі стереотипи просто не вписуються у сучасний темп життя і є причиною всіх форм нерівностей у суспільстві, це може бути низька представленість жінок на високих посадах, як, наприклад, парламент або державні служби, коли на вищих ланках лише чоловіки. Так само домашнє насильство — це теж стереотипи, коли ревнощі чи побої сприймаються, як прояв кохання, або ж коли жінка сама виконує всю домашню роботу, вона не може розвиватися професійно, оскільки занадто навантажена. Ми ж не живемо в ХІХ столітті, час руйнувати ці стереотипи».
