Господарі побудували для нього тераріум, де є й вода, й суша, і навіть підселили сусідів — поряд мешкають ігуана та ящірки. Нині крокодил охороняє дім господарів —тераріум розмістили у веранді поблизу вхідних дверей.
— До нас крокодил потрапив випадково, — розказав «Дню» Андрій Яремчук, підводячи до скляного резервуару, де ліниво бовтається хижак завдовжки з півтора метра. — Сюди Гена (так іменем відомого героя мультфільму назвали крокодильчика) приїхав із Москви... Рептилію привезли його знайомі, які працювали в Росії. Господарю, у якого вони працювали, подарували крокодила, а що робити з цим екзотичним подарунком, він не знав. Заробітчани зателефонували до Яремчука і запитали: чи не хотів би він мати вдома хижого мешканця водойм. Той і погодився. Адже у Андрія знаходять притулок різні тварини.
— Коли чоловік вперше розповів про крокодила, стало трохи лячно, та з цією думкою я згодом звиклася, — зізналася пані Люба. У родині крокодила зустріли з цікавістю й помешкання обладнали. «Щоб новому «сусіду» жилося комфортно — буде вода і ділянка суші. Все це ми врахували коли облаштовували акваріум. І про грілки не забули. Все-таки хижак — із теплих країв, тож температурний режим має бути відповідним і влітку, й узимку,» — розповідає про Гену господар.
Тим часом крокодил причаївся, наче завмер. Здається, й очі в нього скляні, й сам він — несправжній, а майстерно зроблений муляж. Та пані Люба запевняє — це зараз він надто спокійний. А взагалі нерідко норов справжнього хижака проявляє. У домашньому тераріумі Гена мешкає не сам. Свою домівку він ділить із черепахами. «Вони теж хижачки, — пояснює Андрій. — Червоновухі черепахи — мешканки Амазонки. А харчуються вони майже так само, як і крокодил (їдять рибу й м’ясо)». Господарі довго вагалися перед тим, як поселити тварин разом. Однак побоювання були марними. Черепахи виявилися напрочуд сміливими. Іноді коли їх годують, то вони можуть у Гени його шматок просто із рота вихопити. А буває, що черепахи й на спину до нього вилізуть. І він усе це спокійно терпить...
Андрій обережно виймає одну із черепах , яка невдоволено шипить, а потім, опинившись на підлозі, починає вивчати територію. Крокодил за цими «маневрами» спостерігає незворушно. «Його з тераріуму так просто не забереш. Він буває дуже активний. Іноді навіть чути, як тявкає. Натомість узимку заспокоюється. Тоді він значно менше харчується і відповідно менше рухається. Взагалі ж Гена перебірливий — лишнього їсти не стане», — запевняє господиня.
Нині подружжя Яремчуків думає над новою домівкою для крокодила — більшою й просторішою. Адже коли рептилію тільки привезли, вона була завдовжки сантиметрів 60. Ніні Гена удвічі більший. І це ще не межа. Нільський крокодил виростає до 3,5—5 метрів. «Та навряд чи вдасться побачити такого велета, адже крокодили можуть дожити і до 150 років, — усміхається господар. — Гена — улюбленець численних гостей (школярів та дорослих), які бувають у нашій квартирі. Нині у мене під опікою близько трьох десятків видів тварин. Серед них і пернаті, і плазуни. І в кожного своя історія. Когось знайшли, когось принесли, а когось і купував. У нас живуть фазани, цесарки, голуби-павичі, папуги, сокіл, і сова. Остання до нас потрапила, коли ще пташеням — дітлахи принесли. Совеня полюбляло сидіти на телевізорі. А потім і по хаті безшумно літати почало. У моєму зоопарку є й пітон, а ще павуки-птахоїди, піраньї. Сподіваюся, невдовзі з’являться і нові тварини».
