Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Дорога до видання довжиною у 30 років

Подорож у світи Данте Аліг’єрі
27 травня, 2009 - 00:00
СВОЇМ ВЕРГИЛІЄМ У ПОДОРОЖІ СВІТАМИ ДАНТЕ ОЛЬГА ПЕТРОВА НАЗИВАЄ НЕ ОДНОГО, А ТРЬОХ ПОЕТІВ: МИКОЛУ ЛУКАША, ГРИГОРІЯ КОЧУРА ТА ІВАНА ДРАЧА / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Працездатність Ольги Петрової, художниці, мистецтвознавця, філософа, професора кафедри культурології Національного університету «Києво-Могилянська академія», вражає. Її картини прикрашають музеї світу, персональних виставок в усіх кінцях світу не злічити, кількість статей, опублікованих нею, — не перерахувати, крім цього в її творчому архіві п’ять серйозних монографій. І ось ще один копіткий труд побачив світ — «Комедія Данте Аліг’єрі. Мистецтвознавчі коментарі ХIV—ХХ століть».

До основи цієї книги, яка йшла до читача рівно 30 років, лягла дисертація Ольги Петрової, завдяки якій, разом з авторськими ілюстраціями, вона потрапила до загону руйнівник основ, ледве чи не стала дисиденткою, — звинувачення в формалізмі в 70-і було серйозним гальмом на шляху до кар’єри художника та мистецтвознавця. Стимулюючу роль у виданні книги зіграв багаторічний беззмінний директор Італійського інституту культури в Києві, доктор Ніколо Франко Баллоні. Його інтерес до рукопису та ілюстрацій до нього, що зберігаються в авторському архіві, фінансова підтримка видання італійською стороною, стимулював Ольгу до перегляду, серйозного доповнення та публікації давньої монографії. Фінансово це видання підтримав представлений в Україні UniCredit Bank.

Поема Данте «Божественна комедія» — контрапункт європейської культури, концентрує в собі погляд автора на окрему людину, суспільство, Космос, зрештою. Мета поета — духовна свобода, шлях — непроста подорож із Пекла, крізь Чистилище, до Раю. Кожне наступне покоління, кожне сторіччя, знаходило в поемі Аліг’єрі аналогії з проблемами власного життя, сучасну актуальність. І не випадково, що інтерпретаторами та ілюстраторами поеми були найбільші з великих творців різних часів — від Мікеланджело, Блейка та Родена — до Далі та Гуттузо. Праця Ольги Петрової і присвячена життю, розумінню, трактуванню в часі та жанрах безсмертної поеми бунтаря свого часу.

Своїм Вергілієм у подорожі світами Данте Ольга Петрова називає не одного, а трьох поетів: Миколу Лукаша, Григорія Кочура та Івана Драча.

— Щастя дружніх взаємовідносин із геніальним перекладачем М. Лукашем дозволило відчути колорит «вольгаре» ХIII сторіччя, (простонародна мова, якою, відмовившись від звичної латині, Данте написав свою поему), — говорить автор монографії, — який дуже прикрашений академічним перекладом М. Лозинського. Аура особистості Г. Кочура та його бібліотеки вчили покірності перед силою-силенною дослідницької роботи. Смерчем власних пристрастей обійняв І. Драч, як один із перекладачів «Vita Nuova» та автор роздумів про поезію Данте.

Книжка, що вийшла у видавництві «Факт», видана професіонально та з любов’ю. Вона бездоганно продумана — від макету до шрифтів. І чудово перекладена англійською, яка по праву загальносвітової ділить її сторінки з бездоганною українською авторки. Незабаром праця Ольги Петрової з’явиться в продажу.

Світлана АГРЕСТ-КОРОТКОВА, спеціально для «Дня»
Газета: 
Рубрика: