Давно відомо, що Микола Караченцов плідно співпрацює з одним-єдиним киянином — Володимиром Бистряковим. Але не буває правил без винятків. Днями Микола Петрович випустив компакт- диск із піснями молодих киянок — поетеси-журналістки Олени Парадизової і композитора Віти Шпаковської «Письма любви»:
Минулого року, на бердянському кінофестивалі «Бригантина» Віта Шпаковська підійшла до Караченцова і показала кілька своїх речей. Метр здивувався, що у такої молодої особи такі серйозні, а головне — нестандартні твори. І одразу відібрав для себе три з них. Щоправда, зробити запис виявилося проблематично — виловити у Москві настільки зайняту людину дуже складно. Переговори тривали рік. Нарешті «зустріч на Ельбі» відбулася. Що цікаво, робота у студії тривала... рівно один день. Темпи в дусі Караченцова. До Києва Шпаковська повернулася з новоспеченим диском, про що перед поїздкою до Москви навіть не мріяла.
Віта розповідає, що під час роботи Микола Петрович не дозволяє собі жодного перекусу — тільки кава, кава і кава. Свою відмову від хліба насущного пояснює напрочуд просто: талант повинен бути голодним. Зате юну леді «граф Рєзанов» регулярно загодовував у буфеті Ленкому делікатесами. А ще він періодично капризував: «Якщо ви у цьому місці зміните ноту, я категорично відмовляюся її співати». На невеселе запитання композитора: «Отже, мені час збирати речі?» приязно відповідав: «Та гаразд, залишайтеся. Я ще подумаю». У результаті робив усе так, як пропонувала автор.
А ще для композитора стало справжнім потрясінням те, що голос Караченцова має діапазон у... чотири з половиною октави. У «Письмах любви» він легко переходив із найвищих нот на речитатив. Усю драматургію пісні вибудував сам, і, звісно, дав волю емоціям настільки, наскільки вміє тільки він.
Нині новоспечена трійка співавторів щосили готується до зйомок кліпу і продовження співпраці. Попереду — запис ще двох пісень. А прем’єра «Писем любви» днями благополучно відбулася на вітчизняному радіо.
