Бондіана, породжена ще в 1952 році англійським письменником
Яном Флемінгом, благополучно розродилася 19 за переліком фільмом — «І цілого
світу мало» режисера Майкла Ептіда. За три дні прокату картина зібрала
35 мільйонів доларів, встановивши рекорд першого уїк-енду для всієї бондіани.
У січні фільм демонструвався у київському «Кінопалаці».
Чарівна Електра Кiнг (Софі Марсо), яку чи то спокусив Джеймс
Бонд, чи то знадила його сама, вже на початку фільму пропонує агентові
007 залишитися і розділити з нею радощі багатства і влади. Непідкупний
Бонд відмовляється. У фіналі розлютована Електра кидає в обличчя вже небажаному
Бонду: «Якби тоді залишився, я б подарувала тобі весь світ». На що той,
нічтоже сумняся, відповів: «Мені і цілого світу мало». Що тут казати, Бонд
змінився.
Перший Бонд, що з'явився у фільмі «Доктор Но», знятому
в 1962 році на лондонській студії «Пайнвуд» — Шон Коннері — був саме таким
ідеалом, про який так красномовно писав Флемінг. Сам Коннері, явно з пієтетом,
казав про свого персонажа: «Джеймс Бонд — абсолютно надзвичайний образ,
той, ким хотів би бути будь-який чоловік, той, кому готова віддатися кожна
жінка. Він символізує переможця у боротьбі за існування».
Стильність спочатку Шона Коннері, потім Бонда № 2 Джорджа
Лазенбі, потім солоденького Роджера Мура, «джейнейрівского» Тімоті Далтона
і, нарешті, Бонда № 5 Пірса Броснона, хоч і зазнавала деяких змін через
примхи моди, але завжди вбивала наповал прекрасну половину людства. Та
й не тільки її. Практично будь-які екранні пригоди невразливого і всюдисущого
агента 007 спричиняють відчуття легкої ейфорії: по закінченні фільму хочеться
вдягнути шовкову сорочку, костюм від Карло Пірагнеллі, взяти в руки пляшку
мартіні і пройтися з чарівною панею нічним містом... Романтика хоч і дешева,
але дуже звабна.
Романтизм і стильність усіх п'яти Бондів створювались добре
продуманими і цілеспрямованими прийомами. Перше — це шикарність, мобільність
і зручність засобів пересування: до «Ролс-Ройса» і «Ягуара» початку 60-х
приєдналися «БМВ» кінця 90-х. Друге — одяг Бонда, завжди відпрасований,
різноманітний і, гадаємо, недешевий: до речі, до одягу завжди додавали
аксесуари, як, наприклад, окуляри Кельвіна Кляйна, зроблені на замовлення,
що володіють рентгенівським баченням, годинник «Омега», з усіляким фантастичним
шпигунським пристосуванням та ін. У Джеймса Бонда практично відсутні власні
амбіції і претензії. Письменник Джон Ле Карре назвав його «героєм суспільства
споживання», який «оточує себе приємними речами — спортивними машинами,
дорогими дівчатами, золотими запальничками і т. ін. Усім тим, що замінює
йому емоції і любов».
«І цілого світу мало» виразно демонструє, що агент 007
почав виправлятися. Може, під натиском феміністок, що вже давно називають
Бонда «уособленням наймерзенніших рис чоловічого шовінізму», а може під
впливом часу і побоювань продюсерів, що консервативний і часто передбачуваний
герой обридне масі. Головне, що Джеймс Бонд змінюється. Він уже кохає.
Принаймні показує, що кохає. Він перестав міняти жінок, мов рукавички.
І він — страшно подумати! — починає програвати. На початку «І цілого світу...»
Бонд не виконує завдання, і нафтомагната, до якого він приставлений охоронником,
убиває маніяк, який мріє захопити світ. Закінчується, звичайно ж, усе добре
— дочку і спадкоємицю магната, вже згадану Електру Кінг, агент рятує, а
разом з нею і світ. Та чого ж насправді хоче бравий агент, якщо і світу
йому замало? Швидше від усього, на це запитання можна буде отримати відповідь
тільки через два роки, коли вийде наступна серія комерційно успішного і
найзнаменитішого у світі циклу про агента 007.
