Воно мало чим відрізнялося від нинішнього. Знайдена недавно в Греції печера виявилася фактично трикімнатною квартирою, в якій мешкали місцеві фермери і пастухи. Знахідка доводить, що землю в Греції обробляли вже вісім тисяч років тому. Печера виявилася чимось на зразок доісторичної квартири, повідомляє gazeta.ru. Елітне житло неолітичних часів багато в чому схоже на сучасне.
Печерні люди, принаймні деякі з них, виявилися досить цивілізованими. Крім кочових мисливців-збирачів, серед них зустрічалися й осілі фермери та пастухи. Про життя троглодитів-домосідів розповів неолітичний печерний комплекс Кувелеїки, розкопаний нещодавно в пологих схилах невеликої долини на півдні Пелопонеса. Апартаменти датуються 5300— 3900 рр. до н.е. і являють собою три кімнати зі своєрідно оштукатуреними перекриттями. В кімнатах є недвозначні свідчення того, що їх господарі займалися рільництвом і скотарством.
«Тут розташовувалося автономне й самодостатнє пересічне домашнє господарство», — переконаний, Панагіотіс Карканас, археолог зі Служби палеоантропології та спелеології в Афінах, який проводив розкопки. На його думку, життя протікало тут увесь рік, люди спокійно спали, готували їжу, а головне — займалися фермою і пасли в околицях печери тварин. До таких висновків Карканас дійшов, вивчивши знайдені у помешканні об’єкти й зробивши детальний мікроаналіз печерних відкладень. У листопаді результати його праці опублікує Journal of Archaeological Science.
Комплекс складається з двох печер, перша з яких розділена на два відсіки кількома скельними брилами, що впали зі стелі печери (ймовірно, навіть раніше, ніж її заселили). Печерні люди, судячи з усього, сприйняли такий стан речей як подарунок природи й скористалися природною перевагою приміщення: один із валунів заокруглений і поставлений так, щоб між двома «кімнатами» утворився коридор.
У передній камері знайдено сліди спаленого гною — як видно, тут жили вівці й кози. Як повідомив Карканас Discovery, тварини, швидше за все, були або молочними самицями, або зовсім молоденькими. А залишки зернової полови та вичавки в екскрементах свідчать, що троглодити явно обробляли поле перед печерою. Отже, сільське господарство в Греції зародилося вже у VII тисячолітті (або приблизно за 6500 років) до нашої ери, на початку неоліту — нової кам’яної доби.
У першій печерній кімнаті археологи знайшли і артефакти — витончено розписаний глиняний посуд, відполіровані сокири, кілька веретен, фігурки з мармуру та глини, жорна й цілу колекцію обсидіанових, кварцових і кременевих інструментів. На думку Карканаса, переднє приміщення стало повним аналогом сучасного сараю для зберігання інструментів. Більш темна задня кімната при своїх крихітних розмірах слугувала, очевидно, головним житловим приміщенням — у ній виявлене місце для вогнища. Підлога тут вимащена сумішшю попелу від спаленого гною і червоної глини. Карканас вважає, що для тих часів такий тип замазки був досить незвичайний, хоча пізніше став популярний і використовується до сьогодні.
«Підлогу, вкриту сумішшю з екскрементів, іноді спалених, і глини, й сьогодні можна побачити в деяких селах Африки та Індії», — зазначив він. Дев’ять людських поховань на території печер змушують припустити, що деякі печерні люди прожили тут усе своє життя.
Археолог Бостонського університету Кертіс Раннелс, який охарактеризував статтю Карканаса як інформативну й переконливу, висунув і свої припущення стосовно того, навіщо люди оселилися в печерному комплексі. Він вважає, що однією з головних причин заселення печер стала перебудова економіки, що відбувалася у той час. Акцент став робитися на розведенні кіз та овець і виробництві вовни й волокон для текстильних виробів, які пізніше, можливо, обмінювалися на екзотичні привізні товари — наприклад, кремінь і обсидіан. Люди ж, що хотіли займатися не лише скотарством, але й рільництвом, перемістилися на віддалені околиці сільських районів, де й осіли.
