Цьогорічний Благодійний різдвяний ярмарок, організований Міжнародним жіночим клубом Києва, відбувся в «КиївЕкспоПлазі» вже вдев’ятнадцяте. Участь у ньому взяли 38 посольств та акредитованих в Україні іноземних представництв, які щонайширше репрезентували свої країни. За прилавки стали... посли та їхні дружини, пропонуючи відвідувачам скуштувати національні страви та напої, придбати етноодяг і товари широкого вжитку, а ще — милі дрібнички ручної роботи. Так, підійшовши до стенду посольства Канади, можна було продегустувати молоко... лося та кленовий сироп, Бельгії — шоколад ручної роботи, Перу — придбати теплі кофти та шапки, США — скуштувати арахісового масла та купити книжки, Індії — помилуватися текстилем і спробувати національні страви, Греції — оливкову олію та сир фета і ще багато іншого. І все це за ціни нижчі, ніж у магазинах!
Працівники посольств добре підготувалися до ярмарку — багато хто сам випікав печиво й пироги, чаклував над джемами, вареннями та соусами, а то і вручну зробив прикраси.
— У нас найбільшим попитом користується чеське пиво й «бехерівка», а ще — чеські ковбаски. Ми пропонуємо гостям ярмарку й чеське скло, у тому числі й дорогу порцеляну ручної роботи з позолотою, що дуже подобається українцям. А ще — пряники у формі будиночків і біжутерію із чеського скла, яке ми отримали з Чехії, і вже тут, у посольстві, зробили всі ці прикраси вручну», — розповіла «Дню» дружина Посла Чехії в Україні Мартіна ПОЧУХОВА.
За прилавком пакистанського стенду можна було побачити Посла Ісламської Республіки Пакистан в Україні Ахмад Наваз Салім МЕЛА разом із дружиною. «Ми представляємо текстильні вироби ручної роботи, вироби з оніксу і традиційні вироби із глини, зокрема відому пакистанську блакитну кераміку. А ще — національну їжу: рис і самоси», — перерахувала дружина посла Шалра Салім МЕЛА. За її словами, особливим попитом серед українців користується текстиль і блакитна кераміка.
Загалом у «КиївЕкспоПлазі» ніде було яблуку впасти — стільки відвідувачів завітало на ярмарок. «Цього року приміщення утричі більше, ніж у попередні, коли ярмарок відбувався у приміщенні Київської торгово-промислової палати. Минулого року ярмарок відвідало близько п’яти тисяч людей, цьогоріч очікуємо до десяти тисяч, а вхідних квитків надрукували аж 15 тисяч», — розповіла «Дню» віце-президент Міжнародного жіночого клубу Бабетт РІФМАН. За її словами, торік завдяки ярмарку вдалося зібрати понад 1,5 мільйона гривень на різноманітні благодійні проекти. «Кожна організація може подати свій проект на отримання гранту. Ми розглядаємо всі надіслані заявки. Серед наших пріоритетів — проекти, пов’язані з дітьми й дорослими з особливими потребами, а також із жінками», — пояснила пані Ріфман.
До речі, всі 15 проектів, що здобули фінансування минулого року, також було представлено на благодійному ярмарку. «Цього року Міжнародний жіночий клуб дав нам грант на переклад програми «Дивись та вчись!» для навчання мовлення та читання дітей із синдромом Дауна. Це специфічна програма, якої в Україні немає. Ми зробили переклад, а тоді за допомогою всеукраїнської акції «Срібна монетка» зібрали гроші й надрукували 500 примірників, які надіслали в сім’ї, де є діти із синдромом Дауна», — розповідала «Дню» Тетяна МИХАЙЛЕНКО із Усеукраїнської благодійної організації «Даун Синдром».
«Це можуть бути й великі, і зовсім маленькі проекти. Цього року ми отримали 56 заяв. Спеціальний комітет добирає проекти на фінансування», — пояснила Мір’ям ХЕММЕРЛІНГ, голова благодійного комітету Міжнародного жіночого клубу Києва. Деякі організації щороку надсилають проекти й отримують гранти від Міжнародного жіночого клубу.
— Цьогоріч ми реалізували проект ремонту маніпуляційного дитячого приймального відділення Національного інституту раку. Ми повністю поміняли медичні меблі, обладнання, хірургічний інструментарій. Лікарі попросили нас зробити з маніпуляційної приймальні міні-операційну, щоб якусь нескладну операцію можна було зробити вже на прийомі дитини, — розповіла Лариса ЛАВРЕНЮК, директор Благодійного фонду допомоги онкохворим дітям «Краб». — Тут люди отримують масу позитивних емоцій, можуть поспілкуватися, спробувати кухню різних народів, придбати подарунки й сувеніри, але водночас вони, навіть не усвідомлюючи, творять благодійну справу».
