Якщо десь у ефірі раптом почуєте вишукано-вибагливу суміш фанку й джаз-року, приправлену до болю щирим і безпосереднім народним вокалом (так співають в Україні бабці у селах), будьте певні — це гурт «ДримбаДаДзига». Сценічне псевдо лідер-вокалістки Інни Прокопчук — «Бабушка». Справді, заплющ очі — побачиш натуральну бабусю, хоча співачка — молода та гарна дівчина, фольклористка з університетським дипломом. Щодо пісень — ви не знайдете в них банальних народних стандартів на кшталт «Несе Галя воду», натомість є виключно експедиційний автентичний матеріал, зовсім «нерозкручений».
До речі, якийсь час Інна співала у фольклорному ансамблі «Лукині роси». Та одного разу вона зустріла музикантів, схиблених на фанку та етниці, які швидко збагнули, що юна «Бабушка» може стати справжньою «перлиною» в їхній соковитій фанковій «оправі». Новому гурту (це був 2006 рік) дали дзвінке ім’я «ДримбаДаДзига». Кістяк команди, окрім «Бабушки», склали досвідчений бас-гітарист Олександр Новіченко (він грав у гурті відомому в 90-х рр. поп-діви Юлії Лорд, а потім у складі «Карпатіян»), а також барабанщик Валерій Єрмак із херсонської формації «Онлайн».
Від початку пріоритетом для «Дримби...» стали драйвові живі виступи, задля цього музиканти невтомно «окучували» будь-які імпрези і через рік вже «вибилися в люди» — з подачі «Гайдамак» у 2007 р. гурт потрапив на найкрупніший у Європі польський рок-сейшен «Зупинка Вудсток». Там екзотичних українців помітили, відзначили як «відкриття» і, як наслідок, «Дримба...» отримала нові запрошення. Тим часом в Україні жодна етно-забава не проходила без участі «Бабушки» та компанії. Годинний концертний сет на імпрезі «Славське-Рок» вдалося якісно записати, і компанія «Укрмюзік» оперативно видала диск із нехитрою назвою «Live» — тобто «Наживо». Видання живого, а не студійного дебютника — ризиковий крок, але не у випадку з цим гуртом, адже феєричний етно-джаз-рок від «Дримби...» — це справді пікантна страва для аудіогурмана.
